Лалазарян Вадим Арсенович (Ара)

Молодший сержант Вадим Лалазарян (позивний Ара) помер 12 серпня 2023 р. у Запорізькому госпіталі від важких поранень, отриманих у бою біля с. Роботине Запорізької області. Наступного місяця, 20 вересня, захиснику виповнилося би 27 років. Вадим народився у с. Білозірка Тернопільської області. Здобув середню освіту. Жив на Івано-Франківщині. Працював на будівництві в Україні та за кордоном. З дитинства захоплювався грою у футбол. Мріяв про власну родину та сімейний затишок. Під час повномасштабної війни, у серпні 2022 р., чоловік приєднався до лав десантно-штурмових військ ЗСУ. Проходив службу в 46-й окремій аеромобільній бригаді. Був командиром відділення. Брав участь у звільненні Херсонщини та в боях за м. Соледар на Донеччині, а потім вирушив обороняти Запорізький напрямок. Був нагороджений відзнакою «Шлях честі». «Вадим був дуже чесною і справедливою людиною, пішов добровольцем на війну... Ми були з ним разом 7 місяців. У нашому знайомстві проявив ініціативу він, але він мені спочатку не сподобався. Та від нього прозвучала фраза: «Ти ще за мене заміж вийдеш». Через деякий час ми почали зустрічатися, він був дуже ввічливим і завжди посміхався. Приїжджав до мене, ми гуляли, проводили час, все було дуже добре… 13 квітня 2023 р. він зробив мені пропозицію. Коли навчався на молодшого сержанта у Житомирі, вмовив начальство відпустити його в Донецьку область, щоб освідчитися. Ми планували весілля на 13 жовтня 2023 р. 5 серпня він приїхав до мене на день. Потім я відвезла його туди, де вони мешкали з бригадою, ми всю дорогу тримали одне одного за руки і не відпускали. Приїхавши на місце, я обійняла його, він вийшов з машини і посміхнувся. Я запам'ятала, як він ішов…» — поділилася спогадами його наречена Анастасія. Ввечері 6 серпня Вадим поїхав на чергове бойове завдання під с. Роботине. Написав коханій: «Зайка, все буде супер, рідна, клянуся. Я тебе дуже сильно кохаю». А вже 9 серпня він почав прощатися: «Сонечко, ти мене пробачиш, якщо я в один день піду на небо, у нас тут важко, виїзд дуже складний. Пробач, я завжди приходитиму до тебе». Анастасія зателефонувала йому, заспокоювала та казала, що все буде добре. Вранці 11 серпня побратим Вадима повідомив, що Ара в лікарні. Дівчина не повірила, думала, що це жарт. Одразу зателефонувала коханому, була впевнена, що він зараз візьме слухавку. Проте ніхто не відповів. Анастасія продовжувала писати Вадиму повідомлення, сподівалася, що він вийде на зв'язок. А 12 серпня командир Ари повідомив, що його більше немає… Відтоді дівчина часто бачить коханого уві сні. Поховали десантника у с. Кричка на Івано-Франківщині. У Вадима залишилися батьки, наречена, рідні, друзі та побратими.