Козенко Вадим Іванович (Вадим)
17 січня 1994 – 12 лютого 2023Кіровоградська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Вадим Козенко загинув 12 лютого 2023 р. під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині. У січні захиснику виповнилось 29 років. Вадим народився в с. Костянтинівка Кіровоградської області. Закінчив місцеву школу. У 2012 р. здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів у Смілянському центрі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів. Одружився, жив із родиною у м. Сміла на Черкащині. Працював у будівельній галузі. У вільний час любив рибалити. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став до лав Збройних сил України. Був стрільцем 206-го окремого батальйону територіальної оборони. Разом із побратимами боронив Київщину, згодом вирушив на Донеччину. «Мій чоловік — це частина мене, яку відірвали від мене і дітей. Він хороший. Дуже сумуємо, нам його не вистачає», — зазначила дружина загиблого Анна. «Він не зміг зустріти дружину з пологового будинку та насолодитися радістю зустрічі з новонародженою дитиною, бо вибрав спротив: холодні столичні околиці, бруд бліндажів та брязкіт зброї. Вадим вибрав захист України, щоб дитина зростала у вільній мирній країні, і загинув на полі бою. Ясні очі, щирі вчинки. Людина дії, надії та праведної праці. Не скаржився, а робив. Йшов уперед, де інші пасували, заряджав енергією та впевненістю, горів справжнім вогнем люті до ворогів. Вадим був сумлінним, безкомпромісним, мужнім та сміливим воїном: сильний духом та вірний присязі», — написали на сторінці сил ТРО ЗСУ. Поховали захисника у м. Сміла. Вдома на Вадима чекали мама, дружина і двоє синів.Платформа пам'яті 'Меморіал'