Шуменко Вадим Олександрович

Начальник відділу озброєння та інженерно-технічного забезпечення Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України, полковник (посмертно). Вадим Шуменко народився 17 березня 1971 року в селищі Моряків Приморського району міста Маріуполь Донецької області у працьовитій, шанованій маріупольській сім'ї. Понад 33 роки Шуменко Вадим Олександрович присвятив служінню українському народові та виконанню військового обов'язку. 24 лютого цього року, як і тисячі інших військовослужбовців-прикордонників, офіцер мужньо став на захист нашої держави проти російського агресора. З початку військової агресії російської федерації проти України Вадим Шуменко здійснював координаційну діяльність та забезпечував взаємодію з штабом оборони м. Маріуполь з метою проведення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні російської збройної агресії, забезпечує виконання завдань, покладених на Державну прикордонну службу України. Він здійснював моніторинг бойових умов та готував пропозиції до рішень начальника прикордонного загону щодо випереджувальних заходів, бойового застосування підпорядкованих підрозділів охорони кордону та заходів для вчасного реагування на зміни обстановки. Під постійними ворожими обстрілами день за днем Вадим, разом з побратимами, героїчно боронив Маріуполь, проявляючи рішучість та стійкість, високий рівень професіоналізму, ризикуючи власним життям, перебуваючи під постійними ворожими обстрілами з авіації та артилерії. Виконував бойові завдання із матеріального забезпечення свого підрозділу. У результаті масованих прицільних авіаударів по території ПАТ МК «Азовсталь» Вадим загинув. У зв'язку з веденням противником активного вогневого ураження позицій сил оборони, здійснення наступальних дій із захопленням міста Маріуполь, тіло підполковника Шуменка Вадима Олександровича евакуювати не вдавалось. В червні 2022 року тіла загиблих захисників Маріуполя окупаційні війська передали на обмін. В листопаді 2022 року за результатами проведеної експертизи ДНК було встановлено тіло загиблого Вадима Олександровича. Його було поховано на меморіальній частині кладовища «Лісове» Деснянського району м. Києва. Побратими розповідають про нього, як про доброго товариша з тонким почуттям гумору, справедливого та розсудливого. До молодих офіцерів-прикордонників, які тільки починали свій шлях в лавах служби, Вадим Олександрович завжди ставився, як батько до своїх синів. Міг дати слушну пораду, поділитися життєвим досвідом, допомогти знайти вихід з будь-якої кризової ситуації, вчасно посварити або ж влучно похвалити, мотивувати. Так само він завжди вмів бути вдячним побратимам за їхню допомогу та пораду. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі полковника Шуменко Вадима Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).