Зеленюк Вадим Сергійович (Зеля)

Український дзюдоїст та призер чемпіонату світу з бойового самбо Вадим Зеленюк загинув 22 серпня 2022 року біля Авдіївки на Донеччині. 34-річний захисник був офіцером окремого загону спеціального призначення НГУ «Омега». Вадим родом з міста Красилів Хмельницької області. Закінчив Красилівську дитячо-юнацьку спортивну школу. Був кандидатом у майстри спорту з дзюдо, майстром спорту з самбо, бронзовим призером юніорського чемпіонату України з дзюдо 2006 року. А у 2013-му став бронзовим призером чемпіонату світу з бойового самбо. У 2010 році Зеленюк закінчив Київський національний університет внутрішніх справ. Пішов служити до Нацгвардії. Пройшов шлях від офіцера бойової штурмової групи до інструктора зі спорту І категорії групи неолімпійських видів спорту спортивної команди Клубу Національної гвардії України. Брав участь у російсько-українській війні з 2014 року. Неодноразово виконував бойові завдання на території АТО\/ООС. Після повномасштабного вторгнення майор Зеленюк захищав Україну у найгарячіших точках – від Київщини до Донбасу. У червні брав участь у штурмових діях в місті Сєвєродонецьк на Луганщині. Майже щодня проводив розвідку місцевості в «сірій зоні» на Донецькому напрямку. «22 серпня група отримала завдання відбити штурмові дії ворога та закріпитись на визначених рубежах. За допомогою двох розрахунків ПТРК NLAW Вадим знищив 2 ворожі БМП разом з екіпажем. Коли залишки ворожої піхоти зайшли на позицію, він один з перших висунувся назустріч чисельним силам противника та вступив у бій. У ході пересування майор Зеленюк, прикриваючи побратимів та відводячи вогонь на себе, отримав вогнепальне поранення, однак продовжував наступати та вести вогонь. До чергової ворожої групи залишалося декілька метрів, але в цей момент осколком міни Вадим отримав поранення, яке зупинило його життя», – так описали день загибелі Зеленюка у Нацгвардії. «Неймовірно добрий, позитивний, відповідальний та відважний. Готовий був прийти на допомогу людям, яким вона була потрібна. Люблячий син, брат, внук… Вадим був найкращим другом, порадником та просто життєрадісною людиною. Він заряджав своїм позитивом всіх навкруги. Завжди усміхнений і бадьорий. Професіонал своєї справи. Він любив Україну і життя, особливо спорт. «Спорт – це життя», – завжди казав всім», – розповіла сестра загиблого Юлія. Посмертно майору Зеленюку присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Поховали офіцера в селі Красилів на Хмельниччині. У Вадима залишилися батьки та сестра.

Зеленюк Вадим Сергійович народився 10 червня 1988 р. у м. Красилів на Хмельниччині. Ще зі шкільних років Вадим вирізнявся з-поміж однокласників щирістю та відвертістю, готовністю прийти на допомогу, був морально стійким, завжди мав свою точку зору і вмів її відстоювати. Змалку хлопець захоплювався єдиноборствами — дзюдо та боротьбою самбо, тренуючись у місцевій дитячо-спортивній школі. У 2006 р. виборов бронзову нагороду юніорського чемпіонату України з дзюдо і того ж року вступив на факультет внутрішніх військ Київського національного університету внутрішніх справ. Після випуску в 2010 р. новоспечений лейтенант Зеленюк був направлений до елітного загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом «Омега», проте згодом командування помітило його спортивні успіхи та здібності, і він став професійним військовим спортсменом. Серед досягнень Вадима — звання майстра спорту із самбо та кандидата в майстри спорту з дзюдо, титули переможця та призера національних першостей, кубків Європи та світу, зокрема він став чемпіоном Європи з порівняно молодого виду спорту — універсального бою. У 2013 р. Вадим Зеленюк посів 3-тє місце у ваговій категорії до 68 кг на чемпіонаті світу з бойового самбо. Навесні 2014 р., після початку неоголошеної війни, він неодноразово виконував службово-бойові завдання у районі проведення АТО / ООС, а після 24 лютого 2022 р. інструктор зі спорту І категорії майор Зеленюк, як і більшість його колег зі спортивного клубу НГУ, став до лав бойових підрозділів Нацгвардії. Вадим повернувся до рідного загону «Омега» і зупиняв ворога спочатку на підступах до столиці, а потім — на Ізюмському напрямку та у м. Сєвєродонецьк на Луганщині. На Київщині Вадим діяв у складі розвідувальної групи і рухався за маршрутом одним із перших. Завдяки продуманому плану дій та злагодженості розвідників, які залишилися непоміченими ворогом, вдалося зібрати багато цінної інформації: було виявлено ворожі патрулі, спостережні пости та командний пункт, визначено точні координати скупчення 24 одиниць бронетехніки, які розвідники одразу ж передали артилерії ЗСУ. Групою, до якої входив Вадим, був відкритий безпечний шлях, і невдовзі лінія фронту змістилася одразу на 12 кілометрів, до с. Бузова. Колеги згадують, що на Ізюмському напрямку майор Зеленюк виявив неабияку мужність, беручи участь у порятунку тяжкопораненого військовослужбовця 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, який 3 доби перебував на покинутій позиції в оточенні ворога, та у знищенні в одному з населених пунктів 4 одиниць бронетехніки та значної кількості піхоти, після чого ворог втратив будь-яку ініціативу для продовження наступу. Хоробро бився офіцер і під час запеклих боїв за Сєвєродонецьк, зокрема брав участь у проведеній у червні яскравій операції із захоплення адміністративної будівлі місцевого авторемонтного заводу, коли завдяки професіоналізму спецпризначенців Нацгвардії було взято в полон шістьох вояків рф, що дозволило не лише збільшити «обмінний фонд», а й отримати відомості про сили та засоби противника, які сприяли успішному проведенню контрнаступу. Від початку липня Вадим входив до складу групи застосування протитанкового ракетного комплексу «Стугна» і майже щодня проводив розвідку місцевості у «сірій зоні» на Донецькому напрямку, вибираючи зручні позиції. 22 липня 2022 р. майора Зеленюка було нагороджено медаллю «За військову службу Україні» — найвищою за статусом із українських медалей. 22 серпня 2022 р. на підступах до м. Авдіївка, поблизу с. Красногорівка, спецпризначенці «Омеги» отримали термінове завдання: відбити ударно-штурмові дії ворога та закріпитися на визначених рубежах. Двома пострілами із ПТРК «NLAW» було знищено дві ворожі БМП разом із екіпажами, але рашисти вперто продовжували атаку. Вадим Зеленюк одним із перших висунувся назустріч переважним силам противника та вступив у бій, нацгвардійці просувалися далі й далі, знищуючи ворога. Під час переміщення, прикриваючи побратимів, майор Зеленюк дістав вогнепальне поранення, однак продовжував наступати та вести вогонь. Група потрапила під мінометний обстріл, який корегувався ворожою аеророзвідкою. Коли до позиції рашистів залишалося декілька метрів, Вадим дістав смертельне осколкове поранення… Героїчні дії побратима надихнули військовослужбовців, і ворога було знищено. 26 серпня Вадима Зеленюка відспівали у Свято-Троїцькому храмі й після громадянської панахиди в центрі м. Красилів, на площі Незалежності, полеглого офіцера поховали на кладовищі с. Пилипи Хмельницького району. Коли майора Вадима Зеленюка із військовими почестями проводжали в останню путь вулицями рідного міста, перед його труною несли прижиттєву бойову нагороду та ще кілька десятків спортивних медалей. Красилів разом із рідними та однополчанами полеглого офіцера прощався із людиною, яка була славою та гордістю усієї громади, прикладом одразу двох успішних кар'єр — військової та спортивної. У полеглого героя залишилися батьки та сестра. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі майору Зеленюку Вадиму Сергійовичу присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). 1–2 жовтня у м. Хмельницький пройшов чемпіонат області з дзюдо, присвячений пам’яті Вадима Зеленюка, в якому взяли участь близько 100 юних спортсменів, а почесними гостями стали рідні та бойові побратими Вадима Сергійовича. Організатори планують, що цей турнір проводитиметься щороку.