- Укр
- Англ
Ковальчук Вадим Васильович (Нато)
14 жовтня 1995 – 30 січня 2024Волинська обл. – Запорізька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 28-річний навідник Вадим Ковальчук (позивний НАТО) загинув 30 січня 2024 р. від уламкових поранень під час виконання бойового завдання поблизу с. Новодарівка Запорізької області. Народився Вадим у с. Буцинь на Волині. Із 1-го по 3-й клас навчався у місцевій школі, з 4-го по 9-й — у школі № 2 м. Ковель. Мав відмінний слух, навчався у школі мистецтв, грав на баяні. У Ковельському професійному ліцеї здобув фах токаря, фрезерувальника. Останнім місцем роботи було приватне підприємство «Компанія Юкон», був там торговим представником. Під час повномасштабної війни боронив Батьківщину у складі 417-го окремого стрілецького батальйону, був навідником 1-го кулеметного відділення кулеметного взводу. У серпні 2023 р. приєднався до 33-ї окремої механізованої бригади. «Вадим був люблячим чоловіком, найкращим татком, хорошим сином і братом, добрим другом і чудовим колегою. Для своєї сім'ї він був опорою і силою. У нашій пам'яті він назавжди залишиться добрим, щирим і позитивним, душею компанії. Завжди готовий прийти на допомогу, не любив лицемірства, ніколи не лукавив, був чесним із собою і навколишніми. Він залишив багато світлих і теплих спогадів про себе. На початку повномасштабного вторгнення волонтером допомагав внутрішньопереміщеним особам. У лютому 2023 р., отримавши повістку, став на захист нашої держави. Його світлий образ, теплота і добро назавжди залишаться з нами», — розповіла дружина загиблого Поліна. Поховали захисника на Алеї Героїв Ковельського міського цвинтаря. У Вадима залишились батьки Наталя Володимирівна і Василь Осипович, дружина Поліна, донька Уляна і син Олександр, старша сестра Марія з чоловіком Сергієм, племінниці Софія та Аліна, бабуся Ганна Іванівна.Платформа пам'яті 'Меморіал'