Льовочкін Валентин Андрійович (Льова)

Солдат Валентин Льовочкін загинув 12 березня 2022 р. під час бою за Попасну Луганської області. Дев'ять місяців рідні та друзі шукали тіло воїна. Валентину був 21 рік. Він народився у с. Салтикова Дівиця на Чернігівщині. Із 2014 р. проживав у с. Іржавець. Займався спортом, мріяв стати професійним футболістом. Закінчив школу в 2018 р. Вступив до Дігтярівського професійного аграрного ліцею. Наступного року уклав контракт про проходження військової служби в 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Навчався у Львові разом з іноземними військовими. Брав участь у розмінуванні на Донеччині. «Він — найстарший з шістьох моїх дітей, і все в дитинстві було для нього. Ми багато речей для нього купували, він любив білий колір. Валік був дуже терплячий, підтримував і допомагав у всьому. Власними силами здобував освіту та працював. Молодші брати й сестри знали, що як Валік сказав, так і має бути. Запитували в нього поради як у старшого брата», — розповіла мама Оксана Шнейдер. У 2021 р. здобув фах слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракториста-машиніста та водія. 30 серпня 2021 р. уклав новий контракт із в/ч А1910, де обіймав посаду старшого стрільця-навідника 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка. Продовжував боронити Україну в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади і під час повномасштабного вторгнення. Поховали Валентина 29 листопада 2022 р. на цвинтарі в с. Іржавець. У воїна залишилися мама, брати і сестри. Посмертно захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.