- Укр
- Англ
Левченко Валентин Віталійович (Льова)
10 листопада 2003 – 19 липня 2022Чернігівська обл. – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 18-річний солдат Валентин Левченко (позивний Льова) загинув у бою з окупантами 19 липня 2022 р. поблизу с. Дементіївка на Харківщині. Виконуючи бойове завдання, потрапив у ворожу засідку. Валентин родом із с. Козилівка Чернігівської області. У 2021 р. вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування та переїхав до Києва. За словами близьких, мав лідерські задатки та сильний характер. Займався гирьовим спортом і стрільбою, любив плавати. Життя лише починалося, він планував майбутнє, прагнув жити та пізнавати світ. Однак вже у 2022 р. взяв академвідпустку «до перемоги» та пішов на війну. З початком повномасштабного російського вторгнення хлопець добровільно прийшов до столичного ТЦК, аби зі зброєю в руках давати гідну відсіч загарбнику. Так він став кулеметником 4-ї роти 242-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Згодом був направлений у зону активних бойових дій. Валентин був командиром відділення, в його підпорядкуванні перебувало 13 солдатів. І на фронті проявив себе як справжній воїн. «Вночі 19 липня група виконувала бойове завдання під Дементіївкою, де перед цим рашисти знищили українську розвідгрупу. Поки займали позиції, з власної ініціативи Валентин пішов на дорозвідку. Лісосмуга, що була неподалік, виявилася зайнята ворогом. Росіяни засіли там у «кікіморах». Валентин побачив їх, але здійняти автомат не встиг — вони відкрили по ньому перехресний вогонь. Такою страшною ціною, своїм життям, він врятував тринадцятьох хлопців. Відважний 18-річний захисник, який поклав життя за свою Батьківщину. Через щільні обстріли з боку окупантів його тіло не могли забрати з поля бою. Другові вдалося тільки відтягнути його у лісосмугу неподалік. Через п'ять днів після смерті Валентина серед білого дня провели зухвалу операцію під носом у ворога, але забрали тіло свого Льови», — розповіли побратими загиблого. Поховали юного героя у рідному селі. У Валентина залишилися батьки, старша сестра, інші рідні, друзі та побратими. Посмертно солдата Валентина Левченка нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'