Марчук Валентин Володимирович (Шаман)
20 березня 1978 – 24 липня 2022РФ – Херсонська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 44-річний штаб-сержант Валентин Марчук (позивний Шаман) загинув 25 липня 2022 р. у районі с. Білогірка Херсонської області. Захисник дістав смертельні осколкові поранення голови під час ворожого обстрілу. Валентин народився у м. Норильськ (росія). У 15 років разом із родиною переїхав до України, на Вінниччину. Закінчив Зозівський професійний аграрний ліцей. Після строкової служби залишився у війську, служив до 2005 р. У цивільному житті працював полірувальником гранітних виробів. Жив із родиною у м. Коростишів Житомирської області. Дуже любив читати книги та гуляти в лісі. У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 р., чоловік пішов до військкомату. Приєднався до лав 46-ї окремої десантно-штурмової бригади та вирушив захищати Україну від російських окупантів. «Він любив життя, дітей. Завжди позитивний, веселий. Ніколи в житті мій чоловік не давав мені приводу засмучуватися. Завжди був поруч із дітьми. Я щиро дякую долі, що ти був зі мною, хоч і так мало. Побратими кажуть, що такого командира більше не буде. Бо він не тільки віддавав накази, але й разом з хлопцями їх виконував. Ніколлета, наша молодша донька, постійно каже: «Мамо, не плач, папу переплутали, він повернеться», — розповіла дружина загиблого. Поховали захисника у Коростишеві. У Валентина залишилися батьки Євдокія Василівна та Володимир Едуардович, брат Максим, сестра Надія, дружина Олена, доньки: Анастасія, Валерія, Ніколлета, Марія, син Павло й онук Нікіта. Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'