- Укр
- Англ
Пушич Валентина Михайлівна (Ромашка)
18 серпня 1980 – 27 лютого 2022Київська обл. – Київська обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Пушич Валентина Михайлівна народилася 18 серпня 1980 р. у м. Київ. Із дитинства мріяла стати медиком, тож після закінчення 9 класів школи вступила до медичного училища. Після першого відвідування моргу під час навчання усвідомила, що не зможе пересилити страх перед чужим болем. У результаті повернулася до школи і намагалася відкинути думки про професію медика.
Після школи Валентина вступила до швейного училища, а згодом — до Київського національного університету технологій та дизайну, закінчивши який, почала працювати за спеціальністю. Збудувала кар’єру модельєра чоловічого одягу. Пізніше вирішила опанувати фах психолога. На той момент вона не знала, що в майбутньому новонабуті знання допоможуть їй на передовій.
Коли розпочалася російсько-українська війна у 2014 р., Валентина вирішила піти до лав Збройних сил України. На посаду психолога жінку не взяли, але було місце у медичній роті.
З 2016 р. Валентина обіймала посаду бойового медика у 72-й окремій механізованій бригаді. У 2017 р. вивозила поранених під час боїв у м. Авдіївка Донецької області. У 2018 р. вирішила пройти офіцерські курси та підписати контракт ще на 5 років.
Загинула 27 лютого 2022 р. поблизу м. Бровари Київської області, рятуючи пораненого хлопця.
Поховали Валентину Пушич 6 березня 2022 р. на Лісовому кладовищі м. Київ.
У жінки залишилися мати та донька.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Бойовий медик Валентина Пушич, позивний Ромашка, загинула 27 лютого 2022 року під містом Бровари Київської області, коли їхала забирати пораненого. Жінці був 41 рік. Валентина народилася у Києві. З дитинства мріяла бути медиком. Вступила до медичного училища, однак після першого відвідування моргу повернулася до школи, зрозумівши, що цей фах не для неї. Згодом вступила до швейного училища, а потім до Київського національного університету технологій та дизайну. Стала модельєром чоловічого одягу. Пізніше пішла вчитися на психолога. Коли почалася російсько-українська війна 2014 року, Валентина працювала у міжнародній транспортній фірмі. Проте вирішила, що має піти до ЗСУ. Психологом її не взяли, але потрапила до медичної роти. Після проходження навчання жінка зрозуміла, що на своєму місці. З 2016 року Валентина була бойовим медиком у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Першою її ротацією була Авдіївська промзона. Там Ромашка пройшла бойове хрещення, коли вивозила поранених під час боїв. У 2017-му за це отримала орден «За мужність» ІІІ ступеня. «Куди подівся страх, я не знаю. Спочатку боялася своєї реакції на те, як я реагуватиму на ситуації, що виникають на війні. Це і кров, і загибель товаришів, але я не знаю, куди подівся страх», – розповідала Валентина в інтерв'ю 2017 року. Коли почалася повномасштабна війна, Ромашка у складі рідної бригади брала участь в обороні Київщини. Посмертно старшу лейтенантку Пушич нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Поховали військовослужбовицю у рідному Києві. У Валентини залишилися мама і донька.Платформа пам'яті 'Меморіал'