Ющик Валерій Миколайович

Солдат Валерій Ющик (позивні Валєрчик, Борода) загинув 18 листопада 2022 р. під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу м. Бахмут Донецької області. Захисникові було 40 років. Народився боєць на Волині. Початкову освіту здобував у Переславичівській початковій школі, згодом продовжив навчання в загальноосвітній школі с. Павлівка. Потім вступив до професійно-технічного училища № 23 м. Володимир-Волинський, де здобув фах електромонтера з обслуговування та ремонту електрообладнання, водія автомобіля. Працював водієм, а потім став водієм-далекобійником. Під час повномасштабної війни служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посаду механіка-водія БМП. «Тато дуже любив машини, техніку, водіння, він міг годинами проводити час біля них. І це вплинуло на вибір професії. Він став займатись улюбленою справою — працював водієм у СГВК «Вільна Україна», ВАТ «Горохівське АТП-10764», трактористом на ПП «Європацукор», трактористом-машиністом у ТОВ «Старий Порицьк», водієм шкільного автобуса Павлівського ліцею. Та найбільша його професійна мрія — стати далекобійником, і йому вдалося втілити її в життя. Вже у жовтні 2021 р. він сів за кермо вантажного автомобіля. Тато захоплювався автівками, любив читати і дивитися телепередачі про машини, їхній ремонт, авторалі. Любив відпочивати і проводити час із сім'єю, — розповіла донька загиблого Вікторія. — Добрий, турботливий, люблячий тато і чоловік, щира й доброзичлива людина, яка завжди прийде на допомогу і підтримає. Працював, дбав про нашу сім'ю, був надійною опорою для нас і мами. Але повномасштабне вторгнення змінило звичний плин життя, перекреслило всі плани і мрії. І тато без жодних вагань став на захист родини і рідної землі. Він був мужнім, відважним, сміливим воїном, вірним побратимом, щирим патріотом своєї країни. Завжди мріяв, щоб ми жили у мирній, процвітаючій, незалежній Україні. Ми пишаємося своїм татом. Тато для нас — герой». Поховали захисника у с. Старий Порицьк Волинської області. У Валерія залишились дружина і троє дітей. Посмертно Валерія Ющика нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.