- Укр
- Англ
Гонта Валерій Олександрович (Гонта)
27 липня 1981 – 21 травня 2022Волинська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» II ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 21 травня 2022 р. на Донбасі загинув «кіборг» Валерій Гонта. У районі траси «Бахмут — Лисичанськ», де тривали активні бої, сталося влучання снаряда, внаслідок якого Валерію роздробило таз, він загинув через декілька хвилин. Валерій Гонта опинився на війні ще у 2014 р. — пішов добровольцем на війну на Донбасі. У військкоматі його не прийняли через стан здоров'я, у дитинстві він хворів на бронхіальну астму. Тоді він пішов до «Правого сектора» й у липні 2014 р. опинився на фронті. Брав участь у боях за с. Піски та Донецький аеропорт. У 2016 р. уклав контракт і вступив до 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Тоді брав участь у боях на Світлодарській дузі, за що був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Військовослужбовець отримав важкі поранення, глухоту, закриту черепно-мозкову травму, тяжкий полікістоз печінки та нирок. Наприкінці 2016 р. повернувся додому та продовжував лікування. Проте з початком повномасштабного російського вторгнення Гонта пішов на фронт і служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. «Я люблю Батьківщину, дітей своїх, дружину, батька і мати. Та борони мене, Боже, зустріти ворожих паскуд! Бо не знаю меж свого гніву за братів і Україну!», — один із останніх дописів на сторінці героя в соцмережі. Поховали бійця у рідному Ковелі. У Валерія залишилися дружина Любов та двоє синів: Владислав і Олександр.Платформа пам'яті 'Меморіал'