Сенько Валерій Павлович (Голем)

26-річний солдат Валерій Сенько (позивний Голем) загинув 2 квітня 2023 р. поблизу с-ща Хромове на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, дістав смертельні поранення під час ворожого гранатометного обстрілу. Валерій народився у м. Чернігів. Закінчив школу № 35. У 2018 р. отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Історія», закінчивши факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». Навчався на магістерській програмі за спеціальністю «Зв'язки з громадськістю». Захоплювався створенням відео, знімав кліпи, реклами. Був у складі команди, яка організувала кінофестиваль «Молодість». Цікавився історією, філософією й іншими гуманітарними науками. Займався спортом: з дитинства — плаванням, далі були контактні види спорту, рукопашний бій, бразильське джіу-джитсу. Був патріотом, мав багато друзів серед військових. Передчуваючи повномасштабну війну, Валерій хотів вступити до сил територіальної оборони. 24 лютого 2022 р. йому виповнилося 25 років. Він раз у раз ходив до військкоматів, але отримував відмови. Чекав, коли близький друг-«азовець» зможе забрати його до себе в підрозділ. Але той загинув у середині березня. Не відмовившись від прагнення зі зброєю в руках боронити рідну землю, чоловік у квітні 2022 р. вступив до лав «Правого Сектора», який згодом увійшов до ЗСУ як 67-ма окрема механізована бригада. Спочатку Валерій був у мінометному розрахунку, але завжди хотів до штурмовиків, у піхоту, і зрештою домігся свого. Обіймав посаду мінометника, брав участь у боях на східному напрямку, був учасником Харківського контрнаступу. Коли став штурмовиком, тримав останню «дорогу життя» до Бахмута. «Ми завжди будемо пам'ятати Валерія чесним, розумним, добрим і талановитим. Він мав класне почуття гумору. Віддавався справі на повну. Його творчий шлях тільки починався, і ми всі впевнені, що він створив би багато неймовірних речей. Для нас і для усієї країни він — герой, який поклав життя за нашу свободу і майбутнє», — розповіли одногрупники загиблого. Поховали героя на кладовищі «Яцево» у рідному Чернігові. У нього залишилися батьки, старша сестра, двоє молодших братів, кохана дівчина, безліч друзів і побратимів.