- Укр
- Англ
Кошарний Валерій Віталійович (Кадет)
25 квітня 1995 – 1 грудня 2022Біографія
Валерій Кошарний народився 25 квітня 1995 року в місті Ромни Сумської області. Навчався у місцевій школі №1, після чого вступив до Сумського кадетського корпусу, де отримав звання віце-сержанта й здобув базову військову підготовку. Згодом Валерій вступив до Української академії банківської справи на факультет «Економіка та фінанси» та успішно закінчив магістратуру, поєднуючи навчання з активним спортивним і громадським життям.
Головним його захопленням із дитинства був спорт: у підлітковому віці він займався настільним тенісом і здобував призові місця на обласних змаганнях, а пізніше серйозно захопився єдиноборствами. Велику частину його життя посідав і футбол. Ще з дитинства разом із друзями він відвідував стадіон імені Володимира Окіпного в Сумах, де вболівав за місцевий футбольний клуб.
Військова служба
Солдат, КулеметникПовномасштабне вторгнення російської федерації застало Валерія за кордоном, у Польщі, але в жовтні 2022 року він повернувся в Україну, щоб стати на захист Батьківщини. Був водієм-механіком, а згодом - кулеметником 1-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, воював на кількох найгарячіших напрямках.
Загинув 1 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області, перед цим встигнувши вивезти з-під ворожого вогню усіх своїх товаришів.
Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
- На момент початку повномасштабної війни наш хлопчик був у безпечній європейській країні. Мав усі привілеї мирного та безтурботного європейського життя. Єдине, що завадило йому залишитися там у цей страшний час, — це совість і справжня чоловіча гідність. Він залишив свою дівчину, свою роботу, свій спокій, щоб захищати свій дім, маму, рідну землю. Воював в «Азові». Обрав серед безлічі шляхів найшляхетніший — Шлях Воїна. Звільняв Херсон, загинув за 16 км від Бахмута, в найпекельнішому пеклі. Його побратими-азовці говорять, що він був справжнім Воїном — мужнім і безстрашним. Для своєї сім’ї він назавжди залишиться чудовим, світлим, добрим хлопчиком. На таких хлопчиках сьогодні тримається небо.
Вшанування пам'яті

Синочку мій, ти моє сонечко, ти мої крила… Дуже сумую і дуже тебе не вистачає. ?
Мама Татарнікова Світлана Іванівна
Дякую за захист. Дякую, що був ??
Публікації
Ще не додано