Стефанишин Василь Ігорович (Француз)

Стефанишин Василь Ігорович народився 7 серпня 1997 р. у м. Івано-Франківськ. Проживав у с. Угорники Івано-Франківської міської ради. Початкову освіту здобував в Івано-Франківському ліцеї № 11. Із 2-го класу навчався в Івано-Франківській дитячій музичній школі № 1 імені Миколи Лисенка, опанував програму за класом скрипки. У 2014 р. закінчив Українську гімназію № 1. Навчався швидко і легко. Мав надзвичайно гарну пам’ять і здібність до предметів природничо-математичного спрямування, з яких мав найвищі бали і різноманітні відзнаки. На достатньому і високому рівні засвоював усі навчальні предмети. Цікавився географією, радіотехнікою, історією, виконував проєктні роботи з англійської мови. Щонеділі сім’я відвідувала службу у церкві Святого Юрія в с. Угорники. Малим Василь вивчив основні молитви, разом із батьками за народними звичаями святкував Різдво, Великдень, великі релігійні свята. Мав добрий музикальний слух, охоче колядував. Мама навчила сина багатьох колядок, хлопці дуже хотіли з ним колядувати. Особливо чекав на свято Миколая, писав святому сповнені дитячих надій листи. Найріднішою людиною завжди залишалась мама, яка в усьому підтримувала сина, виховала його самостійною, незалежною, порядною людиною. Змалечку Василь Стефанишин полюбив заняття спортом, був сумлінним, дисциплінованим і наполегливим. Велосипед тримав під руками і вправно їздив. Коли став старшим, футбол був у нього на першому місці. У складі футбольної команди с. Підлужжя провів чимало матчів. Під час навчання в Українській гімназії № 1 із задоволенням брав участь у «Козацьких забавах». Самотужки опанував гірські лижі, вперто вчився з’їжджати на сноуборді. Завжди качав м’язи на перекладині, підіймав гирі і штангу. Підтримував спортивну форму навіть на війні, перебуваючи в різних умовах. У 2014 р. вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. У червні 2018 р. отримав диплом бакалавра, а в грудні 2019 р. — диплом магістра за спеціальністю «Геодезія та землеустрій». Був активним, відповідальним студентом, мав багато друзів, з якими разом створював навчальні проєкти, брав участь у студентських акціях, ходив на виступи улюблених музичних гуртів. Протягом короткого періоду часу Василь працював інженером-землевпорядником у науково-виробничому об’єднанні «Геогруп» в м. Івано-Франківськ. З березня 2020 р. по квітень 2021 р. проживав і працював у Львові, звідки 12 квітня 2021 р. поїхав на роботу до Франції. У Парижі 24 лютого 2022 р. почув страшну звістку про війну в Україні. Додому Василь Стефанишин приїхав 4 березня та одразу попросив відвезти його в тероборону. 25 квітня 2022 р. у складі 78-го батальйону 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ «Івано-Франківщина» Василь Стефанишин вирушив виконувати бойові завдання на Запорізький напрямок. 9 місяців перебував із побратимами на «нулі». 14 вересня 2022 р. отримав вибухову травму. Після відпустки за станом здоров’я 28 жовтня 2022 р. повернувся на позиції. Загинув 3 лютого 2023 р. унаслідок ворожого танкового обстрілу під час виконання бойового завдання на околиці с. Зелений Гай Запорізької області. Чин похорону відбувся 6 лютого 2023 р. у с. Угорники. Поховали героя на цвинтарі с. Угорники Івано-Франківської міської ради.