- Укр
- Англ
Гукало Василь Михайлович (Лисий)
15 січня 1994 – 21 квітня 2023Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «Золота Зірка»

Біографія
Народився 15 січня 1994 в c. Залужжя (Яворівський район, Львівська область). Професійну освіту різьбяра здобував Художньому професійно-технічному училищі ім. Й. П. Станька у селищі Івано-Франкове на Львівщині. Ще у 2014 році відзначився активною громадянською позицією та патріотизмом, у 2015 приєднався до АТО на сході України. Після 2017 року повернувся до мирного життя, створив сім'ю. На початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Василь Гукало був за кордоном, але повернувся в Україну і вже 26 лютого добровільно пішов служити. Став до лав 63 окремої механізованої бригади, був розвідником. Воював у найгарячіших точках фронту, звільняв Херсонщину та боронив Бахмут. На цьому напрямку героїчно евакуйовував поранених воїнів. За сумлінне виконання службових обов'язків був нагороджений Почесною грамотою та відзнакою начальника розвідувального управління штабу Оперативного Командування «Південь».25 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання отримав вогнепальне осколкове поранення. Після поранення знову повернуся в стрій, був відправлений для оборони під Кремінну. Загинув 21 квітня 2023 року від авіаудару на Донеччині.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Василь Гукало, позивний Лисий, загинув 21 квітня 2023 року біля села Діброва, що під Лиманом на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого авіаудару. Воїну назавжди залишилось 29 років. Василь народився в селі Залужжя Львівської області. Після закінчення школи здобув професію різьбяра в Художньому професійно-технічному училищі імені Й.П.Станька у селищі Івано-Франкове на Львівщині. У 2015-му брав участь в АТО. За два роки повернувся до цивільного життя та одружився. Вступив до Бережанського агротехнічного інституту, який так і не встиг закінчити. Працював переважно за кордоном. Вільний час присвячував сім'ї. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся на Батьківщину. 26 лютого 2022 року приєднався до лав захисників і знову вирушив на фронт. Воював у складі 63-ої окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Був розвідником. Разом із побратимами виконував складні та небезпечні завдання, зокрема, брав участь у звільненні Херсонщини та обороні міста Бахмут на Донеччині. 24 грудня 2024 року Указом Президента України Гукалу Василю Михайловичу присвоєно звання звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». «Він був мужній, відважний і відданий своїй справі. Люблячий чоловік і батько прекрасних хлопчиків», – зазначила дружина полеглого захисника Оксана. «Надійний, сміливий, відданий, люблячий чоловік і батько. Приклад для наслідування. Таким ми назавжди пам'ятатимемо Василя. Висловлюємо щире співчуття родині, друзям, побратимам! Молимось за упокій душі нашого Героя і дякуємо за його службу!» – додали в Яворівській міській раді. Похований воїн в рідному селі. Вдома на Василя чекали дружина та двоє синів.Платформа пам'яті 'Меморіал'