- Укр
- Англ
Дорошенко Василь Володимирович (Паладін)
21 квітня 1995 – 13 серпня 2023Івано-Франківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 21 квітня 1995, в селі Тязів поблизу міста Івано-Франківськ. Закінчив школу в рідному селі Тязів. Навчався за спеціальністю «Фінанси та кредит» в Івано-Франківському державному коледжі технологій та бізнесу, який завершив у 2013 році. У 2014 році — активіст Євромайдану. До Пласту вступив 29 вересня 2014 року. З 2015 по 2017 р. був новацьким виховником рою «Динозаврики» гнізда ч. 49 «Прайд» у станиці Івано-Франківськ. У 2015 році був виховником та інструктором ройової вмілості «Актор», мистецької ділянки «Орігамі» у новацькому таборі станиці Івано-Франківськ — «Країна Сонячних Зайчиків», що відбувався в с. Вістова Калуського р-ну. В 2016 році на новацький гніздовий табір «Прайм», що відбувався на фермі в с. Уніж, Городенківського р-ну приїхав братчиком одразу після археологічної експедиції з Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» Миколаївської області. З 4 по 10 серпня 2017 року комендант ройового табору «Маленькі дикуни». Свій новацьким рій перевів у юнацтво до 49 куреня ім. І. Миколайчука 19 грудня 2017, на це переведення приїхав спеціально з Польщі, щоб встигнути на сходини і це стало великим для всіх сюрпризом. У 2020 р. у зв'язку зі зміною місця проживання перейшов до станиці Львів, де допомагав кадрі виховників 109 куреня ім. Я. Горошка. Згодом навчався на програмі з історії Гуманітарного факультету Українського католицького університету у 2015—2017 роках . Захоплювався подорожами автостопом та книгами, також волонтерив, писав прозу й поезію, мріяв про видання власної книгиПрацював у книгарні «Є». З осені 2021 заочно здобував юридичну освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» і навчався в Сілезькому університеті в Катовицях. З березня 2020-го по серпень 2021 р. був у команді ГО «Зелена Коробка», де опікувався логістикою і продажами. Багато праці вклав у Громадську сортувальню. У той же час ще волонтерив у ГО «Тарілка». З 2021 р. працював у підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів. З 22 травня 2022 до лютого 2023 служив у 45-й окремій артилерійській бригаді. З лютого 2023 року перейшов у 3-тю штурмову бригаду. Позивний «Паладін» походить від назви «Ордену Паладинів», що об'єднував історичних реконструкторів Львова, які вивчали українське середньовіччя. Брав участь у боях під Бахмутом, де в травні 2023 р. отримав поранення. Після реабілітації повернувся в стрій.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Василь Дорошенко, позивний Паладін, загинув 13 серпня 2023 року поблизу села Кліщіївка Донецької області. Воїну назавжди залишилося 28. Василь народився в селі Тязів, що на Івано-Франківщині. Там закінчив школу, а потім навчався за спеціальністю «Фінанси та кредит» в Івано-Франківському державному коледжі технологій і бізнесу. У 2014-му брав участь у Євромайдані. Того ж року вступив до Пласту, був виховником та інструктором станиці «Івано-Франківськ», а після зміни місця проживання перейшов до станиці «Львів». Згодом навчався на програмі з історії гуманітарного факультету Українського католицького університету. У цивільному житті працював на підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів, та в книгарні «Є». Захоплювався подорожами автостопом і книгами. Писав прозу й поезію. Мріяв видати власну книгу. Був лідером протестантського молодіжного руху «Реверс». Заочно здобував юридичну освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» і навчався в Сілезькому університеті в Катовицях. Також Василь був у команді ГО «Зелена Коробка», де опікувався логістикою і продажами. Багато сил вклав у громадську сортувальню. Волонтерив у ГО «Тарілка». Під час повномасштабного вторгнення проходив військову службу спершу в 45-й окремій артилерійській бригаді, а з лютого 2023-го перейшов у 3-тю окрему штурмову бригаду. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, а також почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». «Нас об’єднала жива віра у Христа, ми познайомились у церкві. Василь вірно служив Христу і Україні. Ми всі любимо своє життя, боїмося за своє життя. Воно для нас важливе. Апостол Павло казав Филип'янам: «Для мене життя – це Христос, а смерть – надбання. Життя – це Христос, а померти за нього – це нагорода». Ці слова було дороговказом Василя на фронті. Командир давав завдання, а Паладін прямо і безкомпромісно відповідав: «Готовий. До зустрічі з Богом завжди готовий!», – написала дівчина полеглого захисника Наталія Снітинська. Поховали воїна в рідному селі. У Василя залишилися мати, бабуся та два молодших брати.Платформа пам'яті 'Меморіал'