- Укр
- Англ
Ільчук Василь Васильович
31 грудня 1987 – 7 травня 2022Вінницька обл. – Одеська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ільчук Василь Васильович народився 31 грудня 1987 р. у с. Оратів Вінницького району Вінницької області. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій у складі 10-ї морської авіаційної бригади. Загинув 7 травня 2022 р., виконуючи надскладне завдання в районі о. Зміїний. Чин прощання відбувся 12 травня 2022 р. на площі Героїв Майдану. Похований Василь Ільчук у рідному селищі.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший сержант Василь Ільчук загинув 7 травня 2022 року в районі міста Вилкове Одеської області під час операції зі звільненню острова Зміїний. Захисник був у складі льотного екіпажу вертольота Мі-14, що був збитий внаслідок атаки ворожого літака. Василь народився у селищі Оратів Вінницької області. Навчався в Ірпінському фінансово-юридичному університеті. 2010 року був прийнятий на службу до ЗСУ за контрактом. Усе своє життя присвятив захисту кордонів України. Брав безпосередню участь в АТО\/ООС. З 2019 року чоловік служив у 10-ій морській авіаційній бригаді імені Героя України полковника Ігоря Бедзая, що у складі Військово-морських сил ЗСУ. Обіймав посаду інструктора рятувальної парашутно-десантної групи пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби. За час служби Василь неодноразово був відзначений нагородами, зокрема, «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «Маріуполь. Відстояли. Перемогли», «За заслуги», «За жертовність і любов до України», «Захиснику вітчизни» та вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня. «Я пишаюся його незламністю та патріотизмом і вважаю, що мій чоловік – справжній Герой. Він був чуйний, сміливий, відважний, добрий, вірний. Таким я назавжди його запам'ятаю», – зазначила дружина загиблого. Поховали Героя у рідному селищі. Вдома на Василя чекали мама Тетяна, дружина Олена та донька Варвара.Платформа пам'яті 'Меморіал'