- Укр
- Англ
Задорожний Василь Юрійович (Святий)
13 січня 1989 – 30 серпня 2023Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 13 січня 1989 року у м. Львів. Проживав у селі Зіболки Львівської області. Навчався у Зіболківському закладі загальної середньої освіти I—III ступенів. Здобув вищу освіту у Львові, де й залишився працювати у будівельній сфері. Згодом перебрався до столиці. Брав активну участь у подіях під час Революції Гідності, потім добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції спершу у лавах добровольчого батальйону «Айдар», далі — у складі полку «Азов». Протягом довгого періоду боронив місто Маріуполь Донецької області. У 2021 році повернувся до цивільного життя, продовжив працювати у сфері будівництва та підтримував родини загиблих побратимів. З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно повернувся на фронт, боронив державу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Брав участь у найважчих боях, зокрема, під час визволення Харківщини від окупантів.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Василь Задорожний, позивний Святий, загинув 30 серпня 2023 року внаслідок осколкового поранення у селі Кліщіївка Донецької області. Захиснику назавжди залишилося 34 роки. Василь Юрійович був родом із Львівщини. Проживав у селі Зіболки. Закінчив Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва, де здобув фах монтажника гіпсокартонних конструкцій, штукатура, маляра. Працював за спеціальністю. У 2015 році брав участь у війні на сході України, а в 2021-му повернувся до цивільного життя. Під час повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини, долучившись до 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду розвідувальника. Отримав відзнаку «За участь у антитерористичній операції» від президента України. Також був нагороджений «Сталевим Хрестом» від головнокомандувача ЗСУ. «У наших серцях він залишився прикладом найбільш чуйної та доброї людини. Василь ставив свої інтереси на друге місце… Завжди відважно йшов першим у бій, врятував понад десять побратимів. Дуже любив дітей та мріяв про власну сім'ю, про вільну Україну. Питання мови було для нього вкрай важливе, брав участь у проукраїнських протестах. А ще кожного року на день святого Миколая він дарував солодкі подарунки дітям загиблих воїнів, яких знав ще з часів АТО», – розповіла двоюрідна сестра захисника Марія. Поховали воїна на Марсовому полі у Львові. У Василя залишилися мати, рідний брат, двоюрідні сестра та брат, племінник.Платформа пам'яті 'Меморіал'