- Укр
- Англ
Кушнір В'ячеслав Олексійович (Маус)
2 липня 1994 – 15 квітня 2022Вінницька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Кушнір В’ячеслав Олексійович народився 2 липня 1994 р. у с. Слобода-Шаргородська Вінницької області. Після закінчення 9-го класу вступив до Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища, де навчався на кухаря. У 2013 р. почав навчатися у духовній семінарії Ордену Братів Менших Францисканців. Через 3 роки вирішив залишити семінарію. У вільний час любив грати на гітарі. У січні 2017 р. поїхав до Києва на підготовку до вступу в лави полку «Азов». У квітні уклав контракт про службу. У 2019 р. брав участь в ООС, пройшов бої на Світлодарській дузі, отримав два поранення та після лікування повернувся у стрій. Обіймав військову посаду командира відділення 1-го взводу 2-ї роти 2-го батальйону полку «Азов». Служив і надалі в полку «Азов» вже у м. Маріуполь. Там одружився та продовжив контракт. Вступив до Маріупольського державного університету, на спеціальність «Психологія». З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на навчальній базі у м. Золочів. Повернувся у м. Маріуполь і перебував на передовій. Загинув 15 квітня 2022 р. від кульового поранення в шию у м. Маріуполь Донецької області. Під час прориву на завод «Азовсталь» прикрив собою своїх побратимів. Шість місяців рідні, не маючи офіційного підтвердження загибелі В’ячеслава, сподівалися, що він живий, і не припиняли пошуків. На початку жовтня 2022 р. його тіло знайшли та ідентифікували. Чин прощання з полеглим В’ячеславом Кушніром відбувся 12 жовтня 2022 р. у м. Шаргород. Поховали бійця на алеї Героїв Шаргородського кладовища.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 27-річний командир групи Вячеслав Кушнір, позивний Маус, загинув 15 квітня 2022 року під час боїв за Маріуполь. Захисник отримав кульове поранення в шию, прикривши побратимів. Вячеслав народився у селі Слобода-Шаргородська Вінницької області. Навчався у місцевій школі. Після закінчення 9 класу вступив до Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища, де навчався на повара. У 2013 році почав навчатися у духовній семінарії Ордену Братів Менших Францисканців. Через 3 роки вирішив залишити семінарію. У вільний час любив грати на гітарі. У січні 2017 року поїхав до Києва на підготовку до вступу в лави полку «Азов». У квітні підписав контракт на службу. У 2019-му брав участь в ООС, був у боях на Світлодарський Дузі, отримав два поранення та після лікування повернувся в стрій. Служив і надалі в полку «Азов» вже в Маріуполі. Там одружився та продовжив контракт. Вступив на спеціальність «Психологія» Маріупольського державного університету. Під час повномасштабного вторгнення Маус у складі окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України обороняв Маріуполь, де були одні з найзапекліших боїв. «Мій чоловік врятував мені життя, домовився та допоміг мені з собакою та ще двом дівчинам побратимів (в однієї була маленька донечка) виїхати з Маріуполя. Ми зустрілись у напрямку до Запоріжжя, їхали однією дорогою. Скинули один одному маячки в Телеграмі і бачили, як вони наближаються один до одного. Він їхав в напівоточений Маріуполь з побратимами, вертаючись з навчань. Наші автобус і машина розминулись. Це була наша остання так би мовити зустріч», – розповіла дружина захисника Поліна. Посмертно молодший сержант Кушнір нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв у місті Шаргород Вінницької області. У Вячеслава залишилися мама, дві сестри, троє братів і дружина.Платформа пам'яті 'Меморіал'