- Укр
- Англ
Ступак Віктор Едуардович (Гучі)
4 травня 1991 – 15 червня 2023Івано-Франківська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 4 травня 1991 року в місті Івано-Франківськ. В 2022 році вступив до лав ЗСУ, воював у лавах 47-ї окремої механізованої бригади Магура на посаді головного сержанта взводу. Загинув 15 червня 2023 року в ході контрнаступу поблизу села Мала Токмачка Запорізької області.26 червня 2023 року відбулось прощання, молодшого сержанта Віктора Ступака поховали на Вовчинецькому кладовищі.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Головний сержант Віктор Ступак, позивний Гучі, загинув 15 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Мала Токмачка Запорізької області. У травні захиснику виповнилося 32 роки. Віктор родом з міста Надвірна Івано-Франківської області. Жив у Івано-Франківську. Здобув фах оператора комп'ютерного набору у професійно-технічному училищі. У мирному житті працював у сфері, пов'язаній з автомобілями. Займався вирівнюванням вм'ятин без фарбування в автосервісі «MAGNIT». Цікавився зброєю та військовою тематикою. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік без вагань став на захист рідної країни. Воював проти окупантів у лавах 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Був головним сержантом взводу. «Віктор любив життя та мав багато планів, які хотів розділити зі своїми рідними та друзями. Мріяв добудувати будинок та завести собаку. Для нас із донечкою він був дбайливим чоловіком та люблячим батьком, опорою нашої сім'ї. Для ближніх був добрим, відважним та хорошим другом», – розповіла дружина полеглого воїна Оксана. «Ти був добрим і відважним. Ніколи, жодного разу не чув, щоб ти нив. Завжди усміхнений. Завжди цілеспрямований, зацікавлений в тому, що робив. Тобі не потрібні були зайві слова, накази чи якась додаткова мотивація, щоб діяти. Ти сам був мотиватором. Твоє «бо можу» я пронесу через решту життя… Ти був еталонним. Ти був серед кращих. І ти до останнього подиху робив свою роботу – бо міг… Честь зустріти тебе. Честь знати тебе. Я тебе дійсно любив, друже. Навіки в пантеоні найкращих», – додав побратим Богдан Тищенко. Поховали захисника в селі Вовчинець на Івано-Франківщині. У Віктора залишилися мама, дружина і донечка, якій на момент загибелі тата було 9 років.Платформа пам'яті 'Меморіал'