Москучук Віктор Михайлович (Вільха)

Капітан Віктор Москучук, позивний Вільха, загинув 25 вересня 2022 року під час боїв з російськими окупантами за Херсонську область. Ворожий снаряд обірвав життя захисника біля села Білогірка. Рівно за місяць до загибелі офіцеру виповнилося 42 роки. Віктор народився у селі Гвіздівці Чернівецької області. Там провів дитинство та закінчив школу. З юних років займався спортом та мріяв стати військовим. У 2002 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Потім 4 роки служив у 93 ОМБр. У 2006-2007 роках працював вчителем основ захисту Вітчизни у Буковинському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Оселився у місті Новоград-Волинський (нині – Звягель) Житомирської області. Там проживав з родиною. Любив риболовлю та українську музику. Побудував будинок. І в будинку, і на присадибній ділянці все робив своїми руками. Любив відпочивати з рідними та друзями. У 2013-2019 роках служив у 30 ОМБр. Брав участь в АТО\/ ООС з початком російсько-української війни. Після демобілізації працював на заводі керамічної плитки «Епіцентр». З першого дня повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, не вагаючись, знову пішов захищати Україну. Командував 2-ю ротою 99-го окремого піхотного батальйону 61-ї окремої піхотної Степової бригади. «Мій коханий чоловік Віктор був найкращим. У нас була щаслива родина, в якій ми поважали один одного і кохали. У нас народилися чудові, добрі, талановиті дітки. Кожну вільну хвилинку він проводив з родиною. Так тяжко писати і говорити це слово «був», серце розривається навпіл. Він любив своїх батьків, завжди турбувався про них і сестру. Про всіх рідних. Він розумний, добрий, веселий, сміливий, дивовижний, життєрадісний, унікальний, яскравий, щасливий, сонячний. Усім завжди допомагав. Усі його поважали і прислухалися. У нього було багато друзів. Його досвідчені та вмілі дії дозволили зберегти особовий склад та озброєння. Був справжнім лідером підрозділу. Він був і залишиться взірцем мужності, хоробрості, турботливості за підлеглих. Ми усі пишаємося, що він такий є і буде завжди в наших серцях», – розповіла кохана дружина захисника Валентина. «Спокійний та товариський, відповідальний та доброзичливий… Вірний громадянському обов'язку Віктор Михайлович віддав своє життя заради всіх нас, заради перемоги над ненависним ворогом. Тепер він у Небесному війську. Світлий, добрий спомин залишиться в серцях тих, хто його знав, любив, поважав…» – зазначили у Сокирянській міській раді. Віктор посмертно нагороджений нагрудним знаком «Почесний Громадянин Сокирянщини». Поховали офіцера у селі Ярунь Житомирської області. У Віктора залишилися батько Михайло Васильович, мама Галина Петрівна, сестра Тетяна, дружина Валентина та троє синів: Олександр, Владислав і Денис.