- Укр
- Англ
Тьопенко Віктор Миколайович (Фізрук)
9 червня 1972 – 24 березня 2022Черкаська обл. – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Народився 9 червня 1972 у с. Заліське (Тальнівський район, Черкаська область). Після закінчення школи навчався в Дніпродзержинському технікумі фізичної культури. Далі пройшов строкову службу у складі в повітряно-десантних військ. Працював на посаді інструктора по спорту в КСП «Заліське», вчителем фізкультури у місцевій школі. Вищу освіту здобув у Черкаському державному університеті імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «фізичне виховання».Учасник АТО на сході України у 2015 році. З перших днів російського вторгнення в Україну став на захист Батьківщини. Був командиром відділення розвідувальної роти 3-ї окремої танкової бригади ЗСУ. З 24 березня 2022 року вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання в с. Суха Кам'янка Ізюмського району Харківської області. Згодом з'ясувалось, що він отримав травми, несумісні з життям. Похований у травні 2023 року в рідному селі Заліське..Burial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- 49-річний сержант Віктор Тьопенко, позивний Фізрук, загинув 24 березня 2022 року в бою з окупантами біля села Суха Кам'янка під Ізюмом на Харківщині. Понад рік, до 17 квітня 2023-го, вважався зниклим безвісти. Віктор народився в селі Заліське Черкаської області. Після закінчення місцевої школи навчався у Дніпродзержинському технікумі фізичної культури. Пройшов строкову службу у повітряно-десантних військах. Вищу освіту здобув у Черкаському державному університеті імені Богдана Хмельницького. Працював учителем фізичного виховання у Заліській загальноосвітній школі. У 2015 році брав участь в АТО на Донбасі. Воював у складі 79-ої окремої десантно-штурмової бригади, був командиром відділення. Після звільнення повернувся до цивільного життя. «Чоловік дуже любив свою роботу, навчав дітей бути сильними і сміливими. Тож і школярі горнулися до вчителя, поважали та прислухалися до його порад. Доброго щирого колегу цінували в колективі. Односельці знали Віктора Тьопенка шанованим педагогом, дбайливим господарем, працьовитим, енергійним чоловіком, сповненим планів і сподівань. Був справжнім патріотом», – зазначили у Тальніській громаді. На другий день повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, Віктор мобілізувався до лав ЗСУ. Служив у 3-ій окремій танковій Залізній бригаді. Був командиром відділення розвідувальної роти. «Тато був дуже світлою і доброю людиною. Після АТО отримав статус ветерана війни, але коли розпочався повномасштабний наступ, пішов, попри стан здоров'я. «Хто, як не ми», – він повторював це постійно. Завжди перший, завжди за справедливість. Після того, як ми зрозуміли, що на зв'язок тато не виходить, більше року шукали всюди. Сподівались, що в полоні, що живий. Та, на жаль, дива не сталось. 17 квітня 2023 року прийшла страшна звістка. Не описати словами, наскільки це боляче і як його не вистачає», – розповіла Юлія Тьопенко. Воїна поховали 28 травня 2023 року у рідному селі. У Віктора залишилися мама, сестра, брат, донька і син.Платформа пам'яті 'Меморіал'