Logo site

Головко Віктор Олександрович (Дік)

6 травня 1984 – 12 березня 2022
Херсонська обл. – Херсонська обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
Старший лейтенантСтарший лейтенант
Орден «Золота Зірка»Орден «Золота Зірка»

    • Біографія

      Головко Віктор Олександрович народився 6 травня 1984 р. на Херсонщині, але свою юність він провів у м. Дубровиця Рівненської області. У 2001 р. закінчив Дубровицьку загальноосвітню школу № 2.
      Проходив військову службу у підрозділі внутрішніх військ МВС України. У спецпідрозділі «Омега» прослужив 9 років.
      Із перших днів брав участь в АТО на Сході України.
      24 лютого 2022 р., у перший день російського вторгнення в Україну, старший лейтенант Віктор Головко із бойовими товаришами брав участь в обороні аеропорту «Київ». Підрозділ під керівництвом Віктора Головка завадив диверсійно-розвідувальним групам противника створити плацдарм для висадки ворожого десанту. Спільно з іншими загонами утримували позиції протягом 9 діб.
      Із 4 березня 2022 р. спецпризначенці загону виконували бойові завдання в населених пунктах Вишгородського району Київської області. Перешкодили просуванню ворога в напрямку м. Київ, знищуючи ДРГ та переправи через річки.
      14 березня 2022 р. підрозділ потрапив у вогневу засідку, проте успішно знищив ворожий десант. Під час бою з основним угрупованням противника Віктор Головко запобіг оточенню: не допустив нової висадки ворожого десанту. Під час надання першої медичної допомоги пораненим військовий прикрив собою побратима від ворожої гранати, дістав поранення, але зумів винести товариша з поля бою до евакуаційного автомобіля. Віктор Головко та ще два бійці загинули на полі бою внаслідок пострілу з ручного протитанкового гранатомета в автомобіль.
      Похований 24 березня 2022 р. на Новому кладовищі у м. Дубровиця на Рівненщині.
      За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Головку Віктору Олександровичу присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

    • Військова служба

      Старший лейтенант

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

    • Україна пам'ятає

      Ще не додано

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • Старший лейтенант Віктор Головко (позивний Дік) загинув 12 березня 2022 р. під час оборони Київщини від російських окупантів. У бою з ворогом у районі с. Гута-Межигірська він прикрив собою побратима і дістав поранення. Попри біль, зумів дотягти товариша до евакуаційного автомобіля. Але за мить ворог поцілив у машину з ручного протитанкового гранатомета. Віктор та ще двоє бійців загинули. Офіцеру назавжди залишилось 37 років. Віктор народився у Херсоні. Коли йому було 2 роки, разом із батьками та старшим братом переїхав до м. Дубровиця на Рівненщині. Там навчався у школі. Потім закінчив Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Служив у війську майже 20 років, останні 9 — в окремому загоні спецпризначення «Омега» Національної гвардії України. Любив футбол, уболівав за ФК «Динамо» (м. Київ), також захоплювався риболовлею. Вільний час проводив із родиною. Любив готувати, грати з сином у футбол. Родина жила поблизу лісу, й Віктор любив там збирати гриби. Коли почалося повномасштабне вторгнення, офіцер став на захист Києва. Він був командиром групи окремого загону спецпризначення «Омега». «Спочатку загін під керівництвом Віктора Головка виконував завдання з оборони аеропорту «Київ», щоб не дати диверсійним групам противника створити плацдарм для висадки ворожого десанту. Тоді хлопці передали Службі безпеки України 11 диверсантів. Віктор був там командиром групи окремого загону спецпризначення «Омега». Потім групу Віктора разом із кількома іншими перекинули у Вишгородський район. У сусідніх населених пунктах і навколишніх лісах вони вистежували диверсійно-розвідувальні групи противника», — розповіли у Нацгвардії. «Тепер Вітя служить в небесному війську. Він став Янголом, який тримає небо», — розповіла його дружина Катерина. В останню путь Віктора провели у Дубровиці. У нього залишилися мама Лідія Артемівна, дружина Катерина, 7-річний син Давид і 6-місячна донька Мілана. Указом Президента України старшому лейтенанту Віктору Головку присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). У 2022 р. вулицю Артеменка у м. Дубровиця перейменували на честь Віктора Головка.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'