Огнєв Віктор Сергійович (Огоньок)

Старший солдат Віктор Огнєв (позивний Огоньок) загинув 17 серпня 2023 р. поблизу с. Роботине Запорізької області. Рятуючи побратимів, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та дістав смертельні травми. Захиснику назавжди 30 років. Віктор родом із с-ща Черняхів Житомирської області. У 2004 р. закінчив вище професійне училище Житомирського державного технологічного університету, здобув фах верстатника широкого профілю. Працював автомеханіком, зварювальником, будівельником. Останнім місцем роботи було ТОВ «Даніко ЛТД», де обіймав посаду верстатника. У січні 2023 р. чоловік приєднався до лав Збройних сил України, щоб захищати свою країну від окупантів. Після навчання у Великій Британії проходив службу у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді. «Ріс добрим хлопчиком. Завжди допомагав батькам і рідним, любив майструвати, гарно вчився в школі. Не боявся роботи, брався за все, аби заробити гроші. Різне довелося пережити йому. Але Віктор завжди мріяв про міцну сім'ю. У 2013 р. знайшов своє кохання. Тоді ж і народився перший синочок, а у 2020 р. — другий. З роллю батька він впорався на відмінно. Виховував справжніх захисників для мами. Працював, шукав підробіток, ніколи не байдикував, мріяв про власну машину. Всі рідні і друзі знали та бачили, як він старається. Все в нього виходило, всі мрії з часом ставали реальністю. 18 січня 2023 р. Віктор вступив до лав ЗСУ. Пишався, що захищає Україну, а його побратими пишалися ним. Вони завжди говорили: «Це наш Огоньок! Вміє підняти настрій усім». Надійний, веселий, щирий, світлий, добрий… Таким і залишиться в пам'яті своїх побратимів», — розповіли у Черняхівській громаді. «Дитинство Віктора було непростим, він вчився виживати в цьому світі самостійно і ще допомагав братам. Мріяв про власну сім'ю і щасливе майбутнє. Завжди в будь-який час доби приходив на допомогу. Майстер на всі руки, щирий, добрий, сміливий, веселий, найкращий батько. Коли його син Анатолій обнімав труну, я пообіцяла, що його татко отримає найвищу нагороду від українців», — додала подруга загиблого. Поховали десантника у рідному селищі. У Віктора залишилися дружина Оксана, сини Анатолій і Владислав, мама, двоє братів, бабуся, рідні, друзі та побратими.