Дудар Віктор Васильович

44-річний солдат Віктор Дудар (позивні Ламбада, Журналіст) загинув 2 березня 2022 р. у боях за Миколаївщину. Неподалік м. Вознесенськ він прикривав гранатометника на даху школи. Було зроблено чотири постріли з гранатомета, два з яких не спрацювали. Після відходу з позиції Віктор повернувся по шнур від ПТРК і загинув від кулі снайпера. Віктор народився у с. Перемилів Тернопільської області. Був за фахом юристом. Закінчив Економіко-правовий інститут у Чернівцях і Харківську юридичну академію. Жив із родиною у м. Жовква на Львівщині. Понад 10 років працював журналістом у газеті «Експрес». Захоплювався історією, любив велосипедні прогулянки. У 2014–2015 рр. брав участь в АТО, а з початком повномасштабної війни знову вирушив на фронт. Воював у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду стрільця. Віктор був нагороджений медаллю «Учасник АТО» та відзнакою «Лицарський хрест добровольця», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також відзначений нагородою «Честь професії». «Віктор у 2020 р. написав: «День пам'яті. Не рюмсайте за загиблими. Вони — Воїни, й їм треба заздрити. Хтось каже, що нема більшої любові, як загинути за друзів, хтось каже, що нема кращої смерті для чоловіка, як у бою, хтось хоче у Валгаллу. Брати, це ваш вибір. Головне, щоб це було за УКРАЇНУ. Якось мій друг сказав: «Бог уже забрав найкращих із нас. А ми, грішні, ще маємо повоювати». Пам'ять загиблим! А живі та грішні ще постараються!». Цей невеликий допис розповідає про те, ким був Віктор, більше, ніж тисячі слів. Чесний, мужній, небайдужий, щирий», — поділилася дружина полеглого воїна. Поховали захисника на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові. Вдома на героя чекали мама Мирослава, сестра Руслана, дружина Оксана та донька Софія. Віктор Дудар посмертно став почесним громадянином міст Жовква і Хоростків. У рідному селі Перемилів встановили меморіальну дошку на честь захисника. Дружина написала книгу «Щоденники вдови», присвячену чоловікові.