- Укр
- Англ
Пеньковий Віктор Якович (Руда)
19 липня 1978 – 11 листопада 2022Вінницька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» II ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 44-річний підполковник Віктор Пеньковий загинув 11 листопада 2022 р. у бою з окупантами неподалік с. Троїцьке на Донеччині. Він був бортовим техніком Мі-8. Під час виконання бойового завдання з вогневого ураження противника його вертоліт був збитий із ворожого ПЗРК. Віктор народився у с. Човновиця Вінницької області. Ще в дитинстві вирішив стати військовим. У 1995 р. вступив до Київського інституту військово-повітряних сил на спеціальність «Технічна експлуатація повітряних суден і авіадвигунів». Пізніше заочно закінчив Державну льотну академію України. У 1998 р. обійняв посаду старшого техніка розрахунку обслуговування в одній з бригад авіації ЗСУ в м. Вінниця. Згодом став начальником технічно-експлуатаційної частини. Останні 20 років був бортовим авіаційним техніком— інструктором вертолітної ланки. У 2012–2015 рр. брав участь у місії ООН у Ліберії. Воював в АТО / ООС, виконав чимало успішних бойових вильотів. З початку широкомасштабної війни брав участь у бойових діях на Донеччині. У складі екіпажу Мі-8 підполковник Пеньковий успішно виконав 26 бойових вильотів, знищуючи окупантів. «Його життя було наповнене любов'ю — до родини, друзів і побратимів, праці та до рідної землі. Він був безмежно закоханий у небо, літав і відновлював техніку, навчав і навчався, кохав і був коханим… Мав класну кваліфікацію майстра та засвоїв типи вертольотів Мі-8, Мі-9, а загальний наліт Віктора Пенькового склав 2235 годин. Загинув авіатор як незламний герой — із вірою в Перемогу, захищаючи Батьківщину від вбивць-окупантів, боронячи спокій рідних, оберігаючи життя нащадків», — розповів побратим Віктора Роман. Захисника поховали на Алеї слави Сабарівського кладовища у Вінниці. У Віктора залишилися дружина, двоє дітей та інші рідні. Героя посмертно нагороджено орденами «За мужність» ІІІ і ІІ ступенів.Платформа пам'яті 'Меморіал'