- Укр
- Англ
Анатій Віра Юріївна
28 липня 1985 – 24 лютого 2022Миколаївська обл. – Миколаївська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Анатій Віра Юріївна народилася 28 липня 1985 р. у м. Очаків Миколаївської області в родині військових. У 2007 р. закінчила Інститут педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського. У тому ж році вийшла заміж за Іллю Анатолійовича Анатія — жителя с. Сербичани. Подружжя виховувало двох дітей — сина Сергія та доньку Маринку.
Віра Анатій стала до лав Збройних сил України у 2015 р., коли Україна вже давала відсіч російській агресії. У 2016 р. виконувала службово-бойові завдання у районі проведення АТО. Мала звання молодшого лейтенанта.
Загинула 24 лютого 2022 р., у день повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Того дня у корабель ВМС, на якому перебувала Віра, влучила ворожа ракета.
Поховали Віру Анатій 20 березня 2022 р. на кладовищі с. Сербичани Чернівецької області.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший лейтенант Віра Анатій загинула 24 лютого 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу міста Очаків на Миколаївщині. Військова перебувала на одному з кораблів під час служби, коли в нього влучила ракета. Жінці назавжди 36 років. Віра народилася в Очакові. Навчалася у школі №1. У 2007-му закінчила Інститут педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського. Того ж року одружилася. З чоловіком виховувала двох дітей. 2015 року жінка вирішила піти до війська і підписала контракт із Збройними Силами України. Служила начальником групи персоналу 29-го дивізіону надводних кораблів Головної військово-морської бази «Намив» Військово-морських сил ЗСУ. Брала участь в АТО на Донбасі, тоді ж отримала офіцерське звання. 24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного російського вторгнення, Віра продовжувала виконувати військовий обов'язок. Несла службу в Очакові, де й загинула. Деякий час її тіло не могли знайти. Посмертно військовій присвоєно звання лейтенант та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Ти назавжди в наших серцях. Царство небесне, моя подружко. Вічна пам'ять», – написала Крістіна Толкачова. «Наша рідненька, ти залишила нам нестерпний біль, сльози, смуток... Спочивай з Богом. Царство Небесне, дорогенька наша Вірочка!» – написала Любов Анатій. «Віро, ти йшла уперед без вагання, Море гойдало на хвилях надію. Доля зігріла щасливо коханням. Чуєш? Без тебе навколо весніє!.. Віра – відважна донька України, Ангел, що гріє з любов'ю дітей... Птаха, що співом прийде солов'їним, Туга усіх нерозквітлих ночей. Віро, ти чуєш, струною озвися! Віро, ти в щирій молитві живеш! Віро, ти цвітом весняним родися! Віро, ти морем навічно пливеш», – присвятила вірш загиблій журналістка Інна Гончар. Захисницю поховали 20 березня 2022 року в селі Сербичани Чернівецької області, звідки родом її чоловік. У Віри залишилися чоловік, син, донька, рідні та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'