Анатій Віра Юріївна
28 липня 1985 – 24 лютого 2022Миколаївська обл. – Миколаївська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Анатій Віра Юріївна народилася 28 липня 1985 р. у м. Очаків Миколаївської області в родині військових. У 2007 р. закінчила Інститут педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського. У тому ж році вийшла заміж за Іллю Анатолійовича Анатія — жителя с. Сербичани. Подружжя виховувало двох дітей — сина Сергія та доньку Маринку.
Віра Анатій стала до лав Збройних сил України у 2015 р., коли Україна вже давала відсіч російській агресії. У 2016 р. виконувала службово-бойові завдання у районі проведення АТО. Мала звання молодшого лейтенанта.
Загинула 24 лютого 2022 р., у день повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Того дня у корабель ВМС, на якому перебувала Віра, влучила ворожа ракета.
Поховали Віру Анатій 20 березня 2022 р. на кладовищі с. Сербичани Чернівецької області.Burial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- Молодший лейтенант Віра Анатій загинула 24 лютого 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу міста Очаків на Миколаївщині. Військова перебувала на одному з кораблів під час служби, коли в нього влучила ракета. Жінці назавжди 36 років. Віра народилася в Очакові. Навчалася у школі №1. У 2007-му закінчила Інститут педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського. Того ж року одружилася. З чоловіком виховувала двох дітей. 2015 року жінка вирішила піти до війська і підписала контракт із Збройними Силами України. Служила начальником групи персоналу 29-го дивізіону надводних кораблів Головної військово-морської бази «Намив» Військово-морських сил ЗСУ. Брала участь в АТО на Донбасі, тоді ж отримала офіцерське звання. 24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного російського вторгнення, Віра продовжувала виконувати військовий обов'язок. Несла службу в Очакові, де й загинула. Деякий час її тіло не могли знайти. Посмертно військовій присвоєно звання лейтенант та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Ти назавжди в наших серцях. Царство небесне, моя подружко. Вічна пам'ять», – написала Крістіна Толкачова. «Наша рідненька, ти залишила нам нестерпний біль, сльози, смуток... Спочивай з Богом. Царство Небесне, дорогенька наша Вірочка!» – написала Любов Анатій. «Віро, ти йшла уперед без вагання, Море гойдало на хвилях надію. Доля зігріла щасливо коханням. Чуєш? Без тебе навколо весніє!.. Віра – відважна донька України, Ангел, що гріє з любов'ю дітей... Птаха, що співом прийде солов'їним, Туга усіх нерозквітлих ночей. Віро, ти чуєш, струною озвися! Віро, ти в щирій молитві живеш! Віро, ти цвітом весняним родися! Віро, ти морем навічно пливеш», – присвятила вірш загиблій журналістка Інна Гончар. Захисницю поховали 20 березня 2022 року в селі Сербичани Чернівецької області, звідки родом її чоловік. У Віри залишилися чоловік, син, донька, рідні та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'