Красовський Віталій Геннадійович (Кросс)

«Азовець» Віталій Красовський, позивний Крос, помер 21 березня 2022 року внаслідок важкого поранення, яке отримав за день до того під час оборони міста Маріуполь на Донеччині. Воїну назавжди 28. Віталій родом з Києва. Здобув середню технічну освіту в одному з училищ столиці. 2014 року вступив до лав полку «Азов» та брав участь у російсько-українській війні. Був сапером. Неодноразово виконував завдання на території АТО\/ООС. З перших днів повномасштабної війни чоловік разом із побратимами із ОЗСП «Азов» обороняв місто Маріуполь від окупантів. «Мій коханий більше за все хотів діток… в останню відпустку ми вибрали ім'я майбутніх діточок, дуже хотіли синочка Арсенія… Мріяли про мирне небо та сімейний будиночок, такий, щоб для всієї родини! Мій тигр з 2014 року боронив східний форпост України. Мужній, справедливий, сильний воїн, боєць полку спеціального призначення «Азов»! Загинув заради того, щоб над нашими головами було мирне небо! Моє сонечко тепер янгол-охоронець і боронить свою сім'ю на небі. Мій янголе, вічна тобі слава, вічна пам'ять, ти найкраща людина в моєму житті! Ти був справжнім чоловіком, воїном, героєм! Ти був чуйним, люблячим, віддав мені своє серденько, а я – тобі. Ти назавжди будеш прикладом мужності, вірних переконань, твердості чоловічого слова, діла- найтеплішою людиною, найкоханішою, найвірнійшою, найвідданійшою людиною для своєї родини… Наша гордість, любий, мій біль не вщухне ніколи… Я пронесу кохання наше стільки, скільки битиметься моє серденько. Тільки б ти знав, як пусто без тебе, як бридко знати, що тебе вже немає… Знати… і скулити від знемоги повернути тебе додому, від знемоги тобі допомогти…» – написала дружина воїна Вікторія Красовська. «Завзятий, добрий, неймовірно чесний... Людина із золотими руками, за що лише не брався, все було на вищому рівні... Вступив до лав «Азова» ще в 2014 році, не на день не полишаючи думки про те, щоб повернутися додому і закрити цей гештальт. Після повномасштабного вторгнення РФ, повернувшись з відпустки в місто Марії, був з хлопцями в самому пеклі, намагався знайти секунду часу та відправити хоча б «+» в тг, щоб ми розуміли, що він живий... Але прийшла страшна звістка про його загибель. Під час штурму отримав несумісні з життям поранення, а медицини в місті вже не було… Це неймовірна людина. Таких, як він, не буває! Це найболючіша втрата, я досі не вірю в цю реальність, але розумію, що інакше він би не зміг, тому залишається лише гріти душу спогадами про нього і поширювати їх, щоб кожен\/кожна знали своїх Героїв і те, якою ціною дістається мир на нашій святій землі», – розповіла найкраща подруга загиблого Кристина Білковська. Влітку 2022 року знайшли тіло Героя та повернули рідним. 30 червня з ним прощалися у Київському крематорії. Посмертно старший солдат Красовський В.Г. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У Віталія залишилися мама, сестра, дружина, рідні, друзі та побратими.