Бондаренко Віталій Іванович (Айдар)

Старший солдат Віталій Бондаренко (позивний Айдар) загинув 22 березня 2024 р. у с. Орлівка Донецької області. Того дня він пішов на свій останній штурм, де його розстріляли впритул. Віталію було 30 років. Він народився у с. Пилипенки Полтавської області. Здобув освіту в Білоцерківському національному аграрному університеті за напрямом «Аграрна наука та продовольство». У мирному житті працював заступником керівника у супермаркеті «АТБ». Обожнював футбол. Мешкав у м. Біла Церква на Київщині. У 2014 р. Віталія призвали на військову службу. Два роки він був у складі батальйону «Азов», а потім звільнився, щоб доглядати за хворою матір'ю. Із початком повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Обіймав посаду навідника 3-ї окремої штурмової бригади. Проходив навчання, згодом воював на Донецькому напрямку. У лютому 2024 р. Віталій брав участь у боях за Авдіївку. Деякий час після повернення перебував у госпіталі, а коли одужав, його направили до с. Орлівка Донецької області. Нагороджений медаллю «Учасник військового параду» та «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. «Віталій був добродушним і доброзичливим, людиною з відкритим серцем, якій можна було довіритися. Щедрий, чесний та справедливий, акуратний, ввічливий і відповідальний. На роботі — стриманий, але мав чудове почуття гумору», — розповіла цивільна дружина Вікторія. Поховали захисника на Алеї Слави Сухоярського кладовища у м. Біла Церква. У Віталія залишилися мама, вітчим, цивільна дружина, син та донька від першого шлюбу.