- Укр
- Англ
Марманюк Віталій Олександрович (Марамон)
22 серпня 1991 – 13 жовтня 2022Хмельницька обл. – Херсонська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сержант Віталій Марманюк (позивний Марамон) загинув 13 жовтня 2022 р., виконуючи бойове завдання в районі с. Нова Кам'янка на Херсонщині, під час артилерійського обстрілу. Йому був 31 рік. Віталій народився у с. Біла Хмельницької області. Ріс активною, творчою та веселою дитиною, любив слухати музику і танцювати. Відвідував шкільні музичний і танцювальний гуртки. Паралельно навчався гри на трубі в духовому оркестрі. Після 9-го класу вступив до Кам'янець-Подільського військового ліцею, де продовжував грати в духовому оркестрі. А в 2008 р. був зарахований до Кам'янець-Подільського коледжу культури та мистецтв на спеціальність «Народна духова творчість». Разом із сім'єю жив у с-щі Наркевичі. Працював на Наркевицькому цукровому заводі. Очолював відділ охорони виробничих об'єктів. На третій день повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 р., чоловік добровільно долучився до лав Збройних сил України. Обіймав посаду командира відділення 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. «Таких, як мій Віталік, більше немає у всьому світі. Він був надзвичайно доброю та світлою людиною. Веселий, чуйний, турботливий, сильний, працьовитий і відважний. Ніколи нікому не відмовляв у допомозі, завжди усіх підтримував та мав багато друзів. А ще обожнював своїх дітей: синочка Матвія та донечку Софію, робив усе, щоб вони мали щасливе дитинство. Радів кожному їхньому досягненню та підтримував у всьому. Віталік дуже хотів бачити, як ростуть наші діти, адже він їх безмежно любив, але своїм обов'язком вважав боротися за нашу свободу. Для мене він був найкращим чоловіком, другом та опорою, для дітей — люблячим батьком, для товаришів — справжнім другом, для побратимів — мужнім і сміливим героєм», — розповіла його дружина Марина. Поховали Віталія у с-щі Наркевичі на Хмельниччині. Вдома на нього чекали мама, дружина, син, донька та сестри. Посмертно героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'