- Укр
- Англ
Морару Віталій Сергійович (Марат)
8 вересня 2001 – 21 квітня 2023Миколаївська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 8 вересня 2001 року в селі Новосвітлівка, Веселинівського району, Миколаївської області. Навчався в Новосвітлівській Загальноосвітній школі. Закінчивши 9 класів вступив до Миколаївського національного аграрного коледжу. Закінчивши навчання, у 18 років не вагаючись вступив до лав Збройних сил України, приймав активну участь в захисті країни в зоні ООС. Сержант 28-ї окремої механізованої бригади, був командиром гармати першого самохідного артилерійського взводу в/ч А0666 ім. Лицарів Зимового Походу. З перших днів широкомасштабного вторгення, обороняв Миколаїв, брав участь у контрнаступі на Херсон і врешті обороняв Бахмут. Загинув 21 квітня 2023 року поблизу с. Диліївка, Краматорського району Донецької області. Поховано в селі Новосвітлівка, Вознесенський район, Миколаївської області.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сержант Віталій Морару, позивний Марат, загинув 21 квітня 2023 року в бою з окупантами біля села Диліївка на Донеччині. Захиснику назавжди залишився 21 рік. Віталій народився в селі Новосвітлівка Миколаївської області. Навчався у місцевій школі. У 2020 році закінчив Технолого-економічний фаховий коледж МНАУ. З юного віку мріяв бути військовим. Не міг дочекатися повноліття, щоб потрапити до армії. Коли його призвали на строкову службу, одразу підписав контракт із ЗСУ. На запитання рідних «Навіщо?» він відповів: «Я не хочу сидіти без діла, хочу щось робити, бути потрібним». Хлопець служив у 28-ій окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Виконував бойові завдання на території ООС. Під час повномасштабної війни був командиром гармати самохідного артилерійського взводу. З перших днів вторгнення воював на Миколаївщині, брав участь у контрнаступі на Херсонщині, обороняв Бахмут на Донеччині. «Спокійний, товариський, добрий, відданий з великим почуттям справедливості», – зазначила тітка загиблого Марина Григор'єва. «Безстрашний воїн і людина із золотим серцем, найщирішим та найдобрішим», – додали близькі та друзі. Поховали Героя в рідному селі. Вдома на Віталія чекали мама і люблячі рідні.Платформа пам'яті 'Меморіал'