- Укр
- Англ
Бартош Віталій Валерійович (Тор)
20 серпня 1998 – 6 березня 2022Вінницька обл. – Запорізька обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Бартош Віталій Валерійович народився 20 серпня 1998 р.
У 2019 р. закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Відтоді обіймав посаду командира гірсько-штурмового взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Загинув 6 березня 2022 р. під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.Військова служба
Старший лейтенант- Літун Андрій (Знавець)
Літун Андрій Миколайович (Знавець)11 липня 1984 – 6 березня 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший лейтенант Віталій Бартош, позивний Тор, загинув 6 березня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Щербаки Запорізької області. Офіцеру назавжди 23. Віталій родом з села Рахни Вінницької області. Ще з юнацьких років обрав майбутній фах військового. Закінчив Тульчинську загальноосвітню школу з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2019 році став випускником Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після випуску молодого офіцера направили командиром взводу на службу до 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Так Віталій оселився на Закарпатті – у місті Мукачевому. Проте більшу частину часу перебував разом із підрозділом на бойових завдання на території ООС. Там, попри молодий вік, Тор проявив себе гідним і відповідальним командиром, вивівши з оточення свій підрозділ, заслужив повагу серед побратимів та командування. Повномасштабне вторгнення він зустрів разом із побратимами. Вже перебував на посаді заступника начальника штабу. З перших днів відважно боровся за свою країну. 6 березня 2021-го, рівно за рік до своєї загибелі, Віталій одружився. Він так і не встиг насолодитися подружнім життям, про яке мріяв. «Віталік був дуже життєрадісною людиною, веселою, справедливою, завжди приходив на допомогу, любив життя... Був справжнім патріотом своєї держави», – розповіла його двоюрідна сестра Маріна Зміюк. Посмертно офіцера нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Поховали Героя у рідному селі. Вдома на Віталія чекали дружина, мама, рідна сестра і вся велика любляча родина, яка дуже сумує.Платформа пам'яті 'Меморіал'