Гардт Віталій Віталійович (ВВ)

Гардт Віталій Віталійович народився 15 травня 1995 р. у с. Плетений Ташлик Новоукраїнського району Кіровоградської області. У 2013 р., одразу після закінчення школи, був призваний на строкову службу до лав внутрішніх військ МВС України. Згодом Віталій вирішив пов'язати своє життя з військовою професією — у грудні того ж року підписав контракт. Уже з початком бойових дій на Сході країни у 2014 р. зголосився виїхати у складі тактичної групи в зону проведення АТО. У серпні 2015 р. перевівся на службу до роти спеціального призначення в/ч 2260 Національної гвардії України у м. Київ. У 2015–2018 рр. разом із підрозділом регулярно виїжджав на ротації, виконуючи бойові завдання на Сході України. Окрім служби, Віталій Гардт займався кікбоксингом, але завжди знаходив вільний час, щоб побачитися з майбутньою дружиною. За словами дружини Віталія Анни, на нього завжди можна було покластися, адже той був уважним чоловіком для неї та турботливим батьком для їхньої доньки. У 2018 р. завдяки хорошій підготовці Віталій Гардт пройшов відбір до окремого загону спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України, обійняв посаду офіцера бойової групи, а вже наступного року, отримавши відповідну кваліфікацію, став тактичним медиком. Упродовж служби виконував контрдиверсійні та контрснайперські заходи у районі проведення ООС у Луганській та Донецькій областях. Із 24 лютого 2022 р. лейтенант Віталій Гардт брав участь у боях за визволення Київщини, а згодом воював на Ізюмському напрямку. За спогадами дружини, від початку повномасштабного вторгнення вони не бачилися понад 100 днів, адже Віталій постійно виконував службово-бойові завдання. Їхня зустріч відбулася лише тоді, коли чоловік потрапив у госпіталь із важкою контузією, яку офіцер отримав на початку літа 2022 р. у промисловій зоні Сєвєродонецького авторемонтного заводу. Віталій Гардт хотів видати книгу про пережите на війні, утім, встиг написати лише 80 аркушів про одну добу, 2 червня 2022 р., про бої за Сєвєродонецьк. У цих спогадах офіцер описав правду про війну, про ворожі атаки та понад десяток поранених побратимів. Згодом Віталій Гардт опинився на Авдіївському напрямку, у Донецькій області, де лише за серпень та вересень 2022 р. надав допомогу щонайменше 50 пораненим військовослужбовцям. Зранку 22 березня 2023 р. у складі групи розвідки та застосування ПТРК «Javelin» в районі м. Авдіївка Віталій Віталійович скоригував роботу оператора дрона-камікадзе, який згодом підбив ворожу техніку. Коли офіцер дістався сусідньої позиції, щоб надати допомогу пораненому, потрапив під ворожий артилерійський та танковий обстріл, унаслідок якого загинув. Особисті речі лейтенанта Віталія Гардта, зокрема рукописні нотатки «24 години війни», стали частиною фондової колекції Національного музею історії України у Другій світовій війні. 7 червня 2023 р. у просторі виставки «Україна — розп’яття» Національного музею історії України у Другій світовій війні пройшов захід пам’яті лейтенанта Віталія Гардта. Наказом командувача Національної гвардії України Віталія Гардта навічно зараховано до списків військової частини.