Полонніков Віталій Васильович (Гаврік)

Військовослужбовець Віталій Полонніков (позивний Гаврік) загинув у липні 2024 р. Йому назавжди 31 рік. Віталій народився у Києві, закінчив середню школу, а потім — Київський національний університет культури і мистецтв. Із 2019 р. працював у комунальній організації «Муніципальна охорона», а у 2021 р. його призначили керівником департаменту фізичної і технічної охорони муніципалів. Тривалий час Віталій очолював громадську організацію «Рух ветеранів Києва», пізніше став головою Ради ветеранів Києва. «Завдяки його наполегливості і тому, що доводив до кінця кожну розпочату справу, ветерани бойових дій отримали можливість працевлаштовуватися в комунальні організації столиці, отримувати соціальну та психологічну допомогу, безкоштовно користуватися соціальним таксі, яке було обладнане всім необхідним для людей із інвалідністю», — розповіли його колеги з «Муніципальної охорони». Із перших днів війни, ще у 2014 р., одразу ж після Майдану, Віталій добровольцем рушив на фронт. Воював у складі ДУК «Правий Сектор». Дуже швидко з рядового бійця став командиром одного з підрозділів 5-го батальйону ДУК ПС. Брав участь у боях у Донецькій та Луганській областях. «Він одним із перших добровольців в Україні отримав статус учасника бойових дій. Але заради справедливого ставлення держави до всіх добровольців розпочав складну громадську діяльність з визначення ролі добровольчих формувань у боротьбі з російською агресією», — написали у «Муніципальній охороні». За місяць до початку повномасштабного вторгнення Віталій долучився до створення координаційного штабу МВС України із взаємодії з добровольчими підрозділами, які на початку війни були оперативно озброєні та стали на захист країни. «Саме завдяки таким, як він, до ЗСУ масово та організовано рушили представники добровольчих формувань територіальної оборони», — зазначили у «Муніципальній охороні». За особисту хоробрість, проявлену під час оборони Київщини, захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Після Київщини Віталій воював на Херсонщині, далі — Бахмут, Запоріжжя, Серебрянський ліс, Авдіївка. «Віталій Полонніков запам'ятається всім нам як людина неймовірної позитивної енергії, дійсно шанований громадський діяч і справжній український патріот», — розповіли його колеги з «Муніципальної охорони». У захисника залишилися дружина Наталія, донька Дар'я, мама Світлана Петрівна.