- Укр
- Англ
Плахотін Віталій Євгенійович
21 серпня 2001 – 16 червня 2022Харківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 20-річний солдат Віталій Плахотін загинув 1 червня 2022 р. під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Боєць зазнав смертельних осколкових поранень під час ворожого обстрілу. Віталій народився у с. Максимівка на Харківщині. Коли хлопчику було три роки, його батьки розлучилися. Віталія виховувала лише мама. Вона пригадує, що Віталій із дитинства був дуже дисциплінованим, завжди веселим та водночас серйозним. Віталій закінчив 9 класів школи та пішов вчитися на автослюсаря у Красноградський професійний ліцей. Хлопець захоплювався грою у шашки. Брав участь у змаганнях під час навчання, мав медалі за 2-ге і 3-тє місця. Віталій казав мамі, що хоче жити у Миколаєві та відкрити там свою справу. Однак у 2020 р. хлопець вирішив пов'язати своє життя з військовою службою та уклав контракт із 79-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Обіймав посаду навідника розвідувального взводу. Під час повномасштабної війни Віталій у складі свого підрозділу виконував бойові завдання на гарячих напрямках фронту. В якийсь момент він перестав виходити з мамою на зв'язок, вона звернулася за допомогою до знайомих і волонтерів. Військові повідомили, що 1 червня був важкий бій. Хлопці, які відступали, стрибали під міст, щоб сховатися. Ніхто не знав, чи є там Віталій. Але туди було пряме влучання. За кілька днів зателефонував його дядько, теж військовослужбовець, і повідомив, що Віталія немає. «Віталік був моїм учнем. Завжди веселий, товариський, готовий прийти на допомогу. Одним із перших пішов на війну... Я й досі не можу повірити, що його вже немає. За що? Чому? Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. Світлий спомин про мужнього захисника України назавжди залишиться в наших серцях», — написала Валентина Косточка, директорка Костянтинівського ліцею, де вчився загиблий захисник. Поховали Віталія у рідному селі на Харківщині. Мама захисника Світлана Румянцева розповіла, що у Віталіка залишилася кохана дівчина. Вона сирота і жила з нею. Тепер Світлана опікуватиметься коханою свого єдиного сина.Платформа пам'яті 'Меморіал'