- Укр
- Англ
Задирака Владислав Анатолійович (Клоуд)
14 травня 1997 – 3 квітня 2022Луганська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Задирака Владислав Анатолійович народився 14 травня 1997 р. у м. Рубіжне на Луганщині. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перевіз свою сім’ю до м. Трускавець, а сам повернувся обороняти рідну землю на Сході України. Обіймав посаду солдата-гранатометника мотопіхотного батальйону Збройних сил України. Загинув 3 квітня 2022 р. під час масованого артилерійського обстрілу поблизу м. Попасна на Луганщині. Чин прощання із загиблим відбувся 13 квітня 2022 р. у церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці (ПЦУ) в м. Трускавець. Поховали загиблого у м. Трускавець на Львівщині.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 24-річний солдат Владислав Задирака загинув на рідній Луганщині 3 квітня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу. Владислав народився і жив у Рубіжному. Після закінчення школи вступив у Рубіжанський ліцей на автослюсаря, далі в Рубіжанський політехнічний коледж ім. А. Е. Порай-Кошиця за спеціальністю автомеханік. Любив музику та різьбу по дереву. Ще під час навчання у коледжі пішов за контрактом у Сєвєродонецький військкомат. Прослуживши там рік, подав рапорт на переведення в зону бойових дій в АТО у батальйон «Айдар». З початком повномасштабної війни чоловік перевіз рідних з Луганщини на Львівщину – у Трускавець. Однак сам повернувся обороняти Батьківщину та рідний регіон. Боєць служив гранатометником у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила Збройних сил України. «Мій син найщиріший найдобріший. 24-річний хлопчик, люблячий син, чоловік та батько, сміливий, веселий та світлий юнак, жартівник, відданий друг. Коли почалася війна, сказав: «В окопах мої пацани (побратими), я не буду відсиджуватися вдома!» З такими словами пішов у військкомат», – розповіла мама Вікторія Каут. «Це саме той непоодинокий випадок, який уособлює сили духу, відповідальності, патріотизму українських захисників. Загинув Герой захищаючи Україну, у важкому бою 3 квітня близько 8:40 ранку, внаслідок бойового зіткнення та масового артилерійського обстрілу поблизу міста Попасна на рідній Луганщині. Родині Владислава зараз надзвичайно важко, тож підтримаймо їх всією громадою», – зазначили на сайті Трускавецької міської ради. «Юні герої назавжди залишаться в нашій пам'яті такими щирими й сміливими. Вони й надалі захищатимуть наш спокій із небес, а нам потрібно дбати про мир на землі, бо Луганщина – це Україна!», – написала Аміна Романова у дописі про загибель Владислава. Поховали луганчанина у Трускавці. У воїна залишилися батьки, вітчим, молодший брат, дружина та маленька донечка.Платформа пам'яті 'Меморіал'