Ткаліч Владислав Ігорович (Картограф)
7 січня 1985 – 1 листопада 2023Чернігівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Not yet addedBurial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- Молодший сержант Владислав Ткаліч (позивний Картограф) зазнав вибухових травм 24 жовтня 2023 р. під час евакуації тіл загиблих побратимів поблизу с. Кліщіївка на Донеччині. 1 листопада він помер від поранень у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І. Мечникова. Владиславові було 38 років. Він родом із с. Поділ Чернігівської області. Здобув вищу освіту з геодезії та землевпорядкування в Національному університеті водного господарства та природокористування у м. Рівне. 12 років життя присвятив роботі в цивільній авіації України. Був провідним інженером аеронавігаційної інформації на ДП «Украерорух». Мешкав із дружиною та сином у Борисполі на Київщині. Із перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист рідної землі. Обіймав посаду бойового медика 1-го взводу 2-ї зведеної роти 137-го батальйону 114-ї окремої бригади територіальної оборони. Разом із побратимами відбивав атаки ворога на Харківському та Донецькому напрямках. Нагороджений медалями «За оборону Батьківщини» та «Захистимо свій дім, захистимо Україну». «У пам'яті друзів, рідних та всіх, хто знав Владислава, він назавжди залишиться люблячим сином, братом, чоловіком і батьком, хорошим солдатом, доброю, щирою, надзвичайно відважною людиною! Скількох синів він повернув живими їхнім матерям, але своє життя, своє серце віддав за Україну. Україна була для нього понад усе!», — сказала Світлана Желіба, рідна сестра загиблого. Поховали захисника у с. Поділ на Чернігівщині. У Владислава залишилися син, дружина, батьки та дві рідні сестри.Платформа пам'яті 'Меморіал'