Пересада Владислав Миколайович (Рассвєт)

Лейтенант Владислав Пересада (позивний Рассвєт) загинув 10 січня 2023 р. поблизу с. Червонопопівка на Луганщині. Офіцеру тепер назавжди 26 років. Владислав народився у с. Богуслав Дніпропетровської області. Навчався у Богуславському ліцеї. У 2011 р. вступив до Павлоградського фахового коледжу НТУ «Дніпровська політехніка» на спеціальність «Гірництво». Під час навчання почав цікавитися комп'ютерними технологіями, неодноразово захищав честь коледжу та перемагав на змаганнях із баскетболу. Продовжив навчання у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка». Із 2015 р. понад 7 років був учасником батьківського танцювального колективу «Сім'я», створеного в Павлоградському ліцеї № 7. У 2019 р. здобув ступінь магістра. Також закінчив військову кафедру при університеті, отримав первинне офіцерське звання. У цивільному житті працював у газотранспортній компанії «Дніпрогаз», обіймав посаду інженера 1-ї категорії служби експлуатації систем газопостачання. До лав Збройних сил України чоловіка мобілізували 10 вересня 2022 р. Він пройшов курс перепідготовки та підвищення кваліфікації при Військовій академії у м. Одеса. Далі його призначили командиром парашутно-десантного взводу 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ. За вправне командування та гідну службу офіцер був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест», а посмертно його відзначили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. «Владислав був надзвичайно світлим, щирим, чуйним і мудрим. Декілька днів обмірковував і вибирав позивний, що мав би символічне, глибинне значення. Позивний Рассвєт символізує початок нового етапу, надію на краще та уособлює перемогу світла над темрявою... Такий, як він, буває раз на все життя, і то з неба... Мій чоловік мав усі найпрекрасніші якості: доброзичливий, розумний, сміливий, володів критичним мисленням, приймав завжди виважені рішення, справедливий, найкращий у світі», — розповіла дружина воїна Карина. Поховали Героя на Центральному кладовищі у рідному селі Богуслав. У захисника залишились батьки, сестра, дружина та донечка Владислава, яка народилася після загибелі тата.