- Укр
- Англ
Дзіковський Владислав Юрійович (Єврей)
19 січня 1976 – 13 грудня 2022
Старший солдат
Біографія
Владислав Дзіковський народився 19 січня 1976 року у м. Києві, в сімʼї військовослужбовця та вчительки. З дитинства захоплювався спортом: професійно займався легкою атлетикою, був чемпіоном України та Європи серед клубів у потрійному стрибку. Завершив спортивну кар’єру через травми.
Мав дві вищих освіти. З юності захоплювався IT-технологіями і обрав карʼєру саме в цій галузі. Понад десять років працював системним адміністратором у «Детектор медіа» (українському інтернет-виданні про медіа), останніми роками співпрацював також з ГО «Лабораторія цифрової безпеки».
Був одружений, мав двох синів, яких дуже любив і пишався ними. Мав легку вдачу, гостре та самобутнє почуття гумору, вмів дружити, був щирим та самовідданим. Захоплювався велоспортом, любив готувати коктейлі.
Військова служба
Старший солдатБатальйон оперативного призначення НГУ ім. Героя України генерала Сергія КульчицькогоУ березні 2022 року добровольцем вступив до лав Національної гвардії України. «Його ставили в резерв, і він страшенно злився. Не мав бажання сидіти вдома, хотів бути корисним. Тому пішов до місцевої ТрО. Вони з хлопцями патрулювали квартал. Паралельно він ходив до військкомату. Нарешті його взяли. З третьої спроби. Влад не мав жодного бойового досвіду. Виріс у родині військового, до 24 років активно займався легкою атлетикою. Він страшенно не любив пафос, і всі пишномовні розмови сприймав з іронією. І коли я його перепитала, чи точно він готовий іти воювати, він відповів, що рішення прийнято», — розповіла дружина Діана в інтервʼю «Детектор медіа».
Військовослужбовець батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького 27-ї окремої Печерської бригади Національної гвардії України.
- Буряк Ігор (Позітів)
- Кратюк Євгеній (Мажор)
- Малашук Микола (Рей)
- Прис Станіслав (Призрак)
Буряк Ігор Валерійович (Позітів)4 червня 1975 – 10 грудня 2022Кратюк Євгеній Володимирович (Мажор)16 липня 1994 – 13 грудня 2022Малашук Микола Миколайович (Рей)18 травня 1992 – 13 грудня 2022Прис Станіслав Вікторович (Призрак)16 квітня 1976 – 9 грудня 2022Загинув 14 грудня 2022 року, в нерівному бою у Серебрянському лісі під Кремінною, Луганської області, на спостережному пункті «Афіни». Бій почався опівдні 13 грудня, СП був оточений ворогом і обстріляний з гранатометів, після чого почався штурм. Нацгвардійці, навіть ті, хто був поранений, відстрілювались до останнього набою, четверо з них героїчно загинули у ближньому стрілецькому бою. Намагання сусідніх СП прийти на допомогу було блоковано щільним кулеметним вогнем ворога. Старший солдат Владислав Дзіковський «Еврей» протримався до ранку, цілу ніч відстрілюючись один серед загиблих товаришів, вирвався з оточення і вибіг на позицію нашої лінії оборони, але, почувши оклик російською мовою, подумав, що він вийшов на ворога, побіг в протилежному напрямку прямо на рашистів і загинув, діставши понад 30 кульових поранень. Тіла полеглих вдалося евакуювати за десять днів, окрім тіла «Еврея», який опинився занадто близько до рашистів — його тіло було обміняно за декілька місяців. Похований з військовими почестями на столичному Лісовому кладовищі.
- м. Київ, Лісове кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Публікації
Ще не додано
