Поливода Володимир Дмитрович (Адвокат)

51-річний Володимир Поливода загинув 25 березня 2022 р. під м. Ізюм на Харківщині. Захисник отримав мінно-вибухову травму в бою, який тривав безперервно дві доби. Володимир народився у м. Ірпінь Київської області. Закінчив юридичний факультет Міжрегіональної академії управління персоналом. Після випуску працював юристом, з 2013 р. став адвокатом. Захоплювався боксом і риболовлею. Ще з 2014 р. планував піти в АТО, але дружина завагітніла, згодом народилася донька. Чоловік залишився з родиною. У перший день повномасштабної війни Володимир пішов до військкомату у Києві, щоб потрапити до лав ЗСУ. Йому відмовили у призові, оскільки чоловік не мав бойового досвіду. 25 лютого чоловік вивіз родину до Житомира, знайшов їм укриття, а сам пішов удруге, вже до Житомирського військкомату. Так врешті Володимир став військовослужбовцем 95-ї окремої десантно-штурмової бригади та вирушив на війну. Обіймав посаду водія. Попросив родину виїхати до Польщі, йому тоді буде спокійно. Дружина і донька так і зробили. «З того часу для нас із донечкою світ став зовсім іншим. Я не знаю, чи буде колись добре, але так, як з ним, вже, на жаль, ніколи не буде. У кількох рядках описати неможливо, яка це була людина і як він любив нас із донечкою. Шостий місяць вже, як мого героя не стало, а я не можу заспокоїтися. Я не знаю, хто б ще так сильно любив Україну, як він. Завжди плекав нашу мову, був борцем за її чистоту. У родині сам виправляв, коли хтось застосовував русизми, і завжди просив: виправляйте мене, якщо я неправильно говорю. Хотів, щоб донечка з народження увібрала чистоту нашої мови. Завжди його дратував імперський шовінізм росії. Багато знайомих мені говорять: «Чому ти не спинила його?». Відповідь у мене одна: «Якби я своєму герою тоді сказала: не йди, не захищай, я була б негідна свого героя», — розповіла дружина Олена. Поховали захисника на Алеї Героїв Лісового кладовища у Києві. У Володимира залишилися батьки, дружина та 7-річна донечка.