- Укр
- Англ
Сергеєв Володимир Ігорович (Смайл, Кабан)
27 квітня 1993 – 6 липня 2016Київська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Володимир народився у родині лікарів, закінчив Обухівську загальноосвітню школу-ліцей № 3, у 2008 р. вступив до Національного авіаційного університету, проте через рік вирішив покинути навчання та пройти строкову військову службу. До жовтня 2011 р. служив у підрозділі зенітно-ракетних військ Повітряних сил Збройних сил України, дислокованому у м. Одеса, потім жив у рідному місті, працював на Київському картонно-паперовому комбінаті вантажником та розмелювачем картону. 17 серпня 2015 р. разом із 17 земляками-обухівцями був призваний на військову службу за мобілізацією, після проходження підготовки на полігоні обійняв посаду снайпера 122-го окремого аеромобільного батальйону, пізніше був призначений командиром відділення. У телефонних розмовах із рідними Володя не говорив, де перебуває, щоб не тривожити і без того занепокоєну матір. Згодом в інтернеті з'явилися відео, на яких Володимир тримає з побратимами бойові позиції та веде перестрілку з ворожими силами. На відео видно, який це був хоробрий хлопчина, як він хотів захистити всіх нас, не дати ворогу пройти далі… На війні його називали Кабан, проте в рідному місті його прізвисько було Смайл, бо він мав добру усмішку і людиною був хорошою… 6 липня 2016 р. близько 13.00 в промзоні Авдіївки під час ворожого обстрілу 120-мм мінометна міна влучила в пост спостереження, де разом із товаришем перебував Володимир Сергеєв. Товариш загинув на місці, а Володимир помер у лікарні від отриманих поранень. 8 липня громада Обухова провела Володимира в останню путь.Військова служба
Солдат, Командир відділення81 окрема аеромобільна бригада
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Відзнака «За оборону рідної держави» (посмертно)
- Лисевич Олег
Лисевич Олег Степанович10 червня 1985 – 6 липня 2016Помер 6 липня 2016 р. у лікарні від важких травм, отриманих під час мінометного обстрілу позицій підрозділу в промзоні м. Авдіївка Донецької області.- м. Обухів, кладовище "Польок"
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Пройшов вже час, а звісточки немає… Тебе не чути, ти на небесах. Тебе війна, ота проклята, в нас забрала. А ми чекаємо на тебе в своїх снах. Не вірить серце в те, що вже немає. Що ти пішов, що Бог тебе забрав. І кажуть нам: «Герої не вмирають!». Та чомусь це не зменшує біль ран…Від Дарини Літвінцової
Від Сергія Міньковського
Володя, синку, що це ти накоїв? Як далі жити, легше не стає. Хоч знаю, приєднався до героїв! В свої обійми Бог тебе бере! Володя, синку, де мої онуки? Ти ж обіцяв, прийдеш одружишся! І скільки ще, терпіть мені ці муки? Коли ти, біль, зупинишся? Володя, синку, в нас сьогодні свято! В лікарні знов близнята є! Я пам'ятаю, ти розповідав завзято! Як діток любиш, серце розтає! Володя, синку, час мені вже бігти! Прийду я завтра, ти мене чекай! Я знаю, рідний, по-інакшому не зміг ти! Пішов назавжди в той далекий край! Блажко К. 12.09.2016 р
Публікації
Ще не додано