Марцинко Володимир Леонідович (Вєктор)

Старшина Володимир Марцинко (позивний Вектор) загинув 27 травня 2022 р. під час бою з російськими окупантами в районі с. Велике Артакове Миколаївської області. Захиснику було 45 років. Володимир народився у м. Дніпродзержинськ (нині м. Кам'янське) Дніпропетровської області. Невдовзі родина переїхала на Хмельниччину, а потім — до с. Новоолександрівка Миколаївської області. Після школи пройшов строкову службу в армії, у Десні на Чернігівщині. Коли повернувся додому, працював на фермі у колгоспі «Правда». Після розпаду колгоспу обробляв власну землю, яку отримав на пай. Пізніше працював у пункті прийому молока, яке здавав на Баштанський сирзавод. Односельці поважали Володимира. Проживав у селі разом із дружиною. Подружжя виховало доньку і двох синів. Чоловік також дочекався і трьох онуків, яких дуже любив. Коли у 2014 р. почалася російсько-українська війна, Володимир став на захист рідної країни. Побував у багатьох гарячих точках, зокрема у Мар'їнці на Донеччині. Був командиром відділення. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів, 27 лютого 2022 р., Володимир був призваний до лав 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Був командиром відділення обслуговування бронетанкової техніки ремонтного взводу ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону. За словами побратимів, був розсудливим, мав достатній рівень знань з тактики, вогневої підготовки, не раз рятував життя товаришів. Поховали захисника у с. Новоолександрівка Миколаївської області. У Володимира залишилися дружина, діти, онуки та багато близьких і друзів. Посмертно старшина Володимир Марцинко був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.