- Укр
- Англ
Єгоров Володимир Миколайович
15 червня 1997 – 15 квітня 2022Донецька обл. – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Єгоров Володимир Миколайович народився 15 червня 1997 р. на Донеччині. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Дружківського фахового коледжу Донбаської державної машинобудівної академії, яку закінчив у 2018 р. за спеціальністю «Зварювальне виробництво» та здобув фах зварювальника-технолога. Потім деякий час працював на приватному підприємстві з виробництва меблів. Вирішив піти на військову службу до лав ЗСУ за контрактом. Улітку 2019 р. відслужив строкову службу в армії, через два роки вирішив пов’язати своє життя з військовими структурами та уклав контракт із 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр». Обіймав посаду механіка-водія. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій — у складі свого підрозділу обороняв Харківську область. Загинув 15 квітня 2022 р. у бою під м. Ізюм на Харківщині. Похований на рідній Донеччині.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Володимир Єгоров загинув 15 квітня 2022 року у бою під Ізюмом на Харківщині. Рівно за два місяці йому мало виповнитися 25 років. Володимир народився у м. Дружківка Донецької області. У дитинстві був спокійною та дружелюбною дитиною. Мав багато друзів, з якими спілкувався до своїх останніх днів. Після школи Володимир здобув фах зварювальника-технолога у Донбаській державній машинобудівній академії. Влітку 2019-го відслужив строкову службу в армії, за два роки вирішив пов'язати своє життя з військовими структурами та уклав контракт із 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр». Працював на посаді механіка-водія. Під час повномасштабної війни Володимир у складі свого підрозділу обороняв Харківську область. 5 квітня 2022 року Володимир вперше став батьком – кохана дружина народила йому донечку, яку назвали Ніною. Він дуже зрадів цьому. Однак недовго. За 10 днів чоловік загинув під Ізюмом. «Найщасливіші події у його житті тільки починалися. Йому не склалося дожити лише 2 місяці до свого 25-річчя, на яке він дуже чекав. Він завжди залишиться відважним героєм для його великої, рідної, єдиної сім'ї. А для доньки він був, є, й буде завжди Ангелом Охоронцем. Героям слава!», – розповіла сестра полеглого воїна Ганна. Поховали Героя на рідній Донеччині. Вдома на Володимира чекали дружина, новонароджена донька, сестра, мати, дідусь, дядьки.Платформа пам'яті 'Меморіал'