Земляний Володимир Олександрович (Зьома)

Старший сержант Володимир Земляний, позивний Зьома, загинув 18 вересня 2022 року під час бою з окупантами під Волновахою на Донеччині. Захиснику було 44 роки. Володимир народився у місті Сєвєродонецьк Луганської області. Закінчив Донецький юридичний інститут МВС України. Працював завідувачем сектору інформатизації та довідкового забезпечення у головному сервісному центрі МВС в Луганській області. Брав участь в АТО на Донбасі. Вільний час любив проводити із сім'єю та друзям. Подобалося подорожувати рідною Україною. Незадовго до загибелі зробив пропозицію коханій. Мріяв про народження дитини та повернення до рідного міста. Під час повномасштабного російського вторгнення, 18 квітня 2022 року, Володимир приєднався до лав ТРО. Став бійцем 128-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Воював на посаді командира стрілецького відділення. «За 2 тижні до загибелі він був у відпустці, зробив пропозицію та подарував обручку… Люблячий чоловік і батько. Надійний товариш. Відповідальна людина, Герой України, який без сумніву залишив основну роботу та пішов захищати неньку», – розповіла наречена загиблого Яна. «18 квітня його призвали на військову службу. А 18 вересня він отримав смертельне поранення в результаті танкового обстрілу зі сторони армії рф у Волноваському районі на Донеччині. Колеги говорять, що ніхто і ніколи не бачив Володимира пригніченим, усі завжди відчували його позитив. Справжній українець, герой нашого нелегкого часу, незалежної, вільної України, який стояв за правду та справедливість», – зазначили у Лисичанській міській військово-цивільній адміністрації. Поховали бійця на Краснопільському кладовищі у Дніпрі. У Володимира залишилися батько, кохана жінка і син.

Земляний Володимир Олександрович (позивний Зьома) народився 1 червня 1978 р. у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Закінчив Донецький юридичний інститут МВС України. Працював завідувачем сектора інформатизації та довідкового забезпечення у головному сервісному центрі МВС у Луганській області. Брав участь в АТО на Донбасі. Вільний час любив проводити із сім'єю та друзями. Полюбляв подорожувати рідною Україною. Незадовго до загибелі зробив пропозицію коханій. Мріяв про народження дитини та повернення до рідного міста. Під час повномасштабного російського вторгнення, 18 квітня 2022 р., Володимир приєднався до лав ТРО. Став бійцем 128-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду командира стрілецького відділення. «За 2 тижні до загибелі він був у відпустці, зробив пропозицію та подарував обручку… Люблячий чоловік і батько. Надійний товариш. Відповідальна людина, Герой України, який, не вагаючись, залишив основну роботу та пішов захищати Батьківщину», — розповіла наречена загиблого Яна. «18 квітня його призвали на військову службу. А 18 вересня під час танкового обстрілу у Волноваському районі на Донеччині Володимир був смертельно поранений. Колеги говорять, що ніхто і ніколи не бачив Володимира пригніченим, усі завжди відчували його позитив. Справжній українець, герой нашого нелегкого часу, незалежної, вільної України, який стояв за правду та справедливість», — зазначили у Лисичанській міській військово-цивільній адміністрації. У Володимира залишилися батько, кохана жінка і син.