Logo site

Бузенко Володимир Петрович (Італієць)

28 липня 1988 – 19 січня 2015
Чернівецька обл. – Донецька обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
СолдатСолдат
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

    • Біографія

      Народився в 1988 році у с. Великий Кучурів на Буковині, громадянин України.
      Воював за нашу Батьківщину у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗС України у званні солдата, мав позивний ''Італієць''.
      Загинув 19 січня 2015 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області.
      Похований на кладовищі рідного села.
      Указом Президента України № 9/2016 від 16.01.2016 р. посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

    • Військова служба

      Солдат, Стрілець
      80 окрема десантно-штурмова бригада
      Загинув 19 січня 2015 р. у бою під час оборони нового термінала Донецького аеропорту.

    • Місце поховання

      Кладовище с. Великий Кучурів (Великокучурівська ТГ, Чернівецький р-н., Чернівецька обл.)

    • Фото і відео

    • Україна пам'ятає

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      • Дякую тобі, друже, що ми живемо мирно та спимо спокійно
        Павло Калинюк, ГО «ПРОМІНЬ НАДІЇ»
      • ГЕРОЮ-ВОЛОДИМИРУ! Душа Володі пом'яне нас Літає, дивиться весь час А він питає свою долю Чому завдав родині болю Чом в мами очі голубі Наразі в смутку і журбі Чом серце материнське крає Чом сина у живих немає? Чом сльози у сестер і брата? Чому сумна батьківська хата? Чому всі друзі і рідня Чекають звісточки щодня? Чому мовчить давно твій сотий? Чом в рідний дім везуть двохсотий? Чому все так, а не іначе? І кожен з нас в душі заплаче Може заплаче й заридає Немає правди в ріднім краї Бо вже давно брехня і зло Народ в безодню потягло Брехня і зрада навкруги Куди не глянеш — вороги Продажні всі чини-зарази Жадоба до грошей і влади Кому війна потрібна ця? Нема їй краю і кінця… Комусь вона зараз на руку Комусь вона — тягар і мука Хтось кров за неньку проливає Її боронить, захищає А хтось їй зрадив вже давно І в очі бреше все одно Кому і що на це сказати? Кому питання це задати? Лиш в мами з уст воно полине Коли і хто верне їй сина? Бо син поліг в нерівнім бою Такі сини — завжди ГЕРОЇ Володя з нами, в нашім краю Він наш ГЕРОЙ, ГЕРОЇ не вмирають! Такий відважний, героїчний В наших серцях житиме вічно! За нього Богу помолімося І на коліна приклонімося
        Світлана Мінтенко
      • Низько схиляємось перед Тобою, Герою, за те, що поклав за нас своє життя
        Від Чернівців
      • Ангел
      • Прапор

    • Публікації

      • Народився 28 липня 1988 р. у с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області. Закінчив загальноосвітню школу с. Великий Кучурів, потім — професійно-технічне училище. У 2006–2007 рр. проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. У 2010 р., під час місцевих виборів, був обраний депутатом Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області. У серпні 2014 р. мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 3-му батальйоні 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України. Із листопада 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Учасник оборони міжнародного аеропорту «Донецьк». 1 грудня 2015 р. похований на кладовищі с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області.
        Книга пам'яті загиблих за Україну - Український меморіал