- Укр
- Англ
Кремінський Володимир Сергійович (Локі)
17 червня 1994 – 29 серпня 2022Хмельницька обл. – Херсонська обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Матрос Володимир Кремінський (позивний Локі) загинув 29 серпня 2022 р. під час ворожого артилерійського обстрілу в районі с. Білогірка Херсонської області. Захиснику було 28 років. Володимир народився у м. Хмельницький. Навчався у місцевому навчально-виховному комплексі № 9. Згодом закінчив Кам'янець-Подільський ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою. Проходив строкову військову службу у військовій частині, підпорядкованій Головному управлінню розвідки. Після служби здобув вищу освіту у Вінницькому національному технічному університеті, на факультеті «Автомобілі та транспортний менеджмент». Працював за спеціальністю в європейській мережі. У перший день повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 р., Володимир, не вагаючись, пішов воювати у складі 18-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї ОБрМП. Обіймав посаду стрільця-санітара десантно-штурмової роти. Під час служби неодноразово рятував своїх побратимів під обстрілами. 29 липня під час бою з противником на Херсонському напрямку Локі дістав першу контузію. Після лікування у шпиталі одразу повернувся до побратимів на передову. Рідним казав: «Там вбивають наших дітей, ви що, мені пропонуєте сісти склавши руки у 28 років? Хто, якщо не я? Ті хлопці, що мають по двоє-троє дітей? Прийміть моє рішення. Я вирішив, що маю бути там і захищати нашу країну». «Володимир завжди був такий у своїх рішеннях. Якщо він сказав, що щось зробить, ми знали, що це буде до кінця, і неважливо, яке було це питання. Він був справжнім чоловіком, на якого точно можна було покластись як у фізичному, так і в моральному плані. Він був сонячним, яскравим, добрим, надійним, відважним чоловіком і захисником», — розповідає сестра Анна. Поховали військовослужбовця на Алеї Слави у рідному Хмельницькому. У Володимира залишилися батьки і сестра. Посмертно герою присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади».Платформа пам'яті 'Меморіал'