Самсон Володимир Васильович

Головний сержант Володимир Самсон помер 18 вересня 2022 р. у шпиталі м. Дніпро. За день до цього під час виконання бойового завдання на Донеччині потрапив під ворожий обстріл, отримав опіки 90% тіла. На якийсь час прийшов до тями й одразу спитав про побратимів. Вони вижили. А от серце Володимира не витримало травм і зупинилося. Наступного дня, 19 вересня, йому виповнився би 51 рік. Володимир Самсон родом із м. Гуляйполе Запорізької області. З дитинства хотів стати військовим, намагався вступити до відповідного навчального закладу, але не вийшло, тому пішов іншим шляхом — через армію. Після проходження строкової служби працював у різних охоронних структурах, зокрема банків і великих компаній. Останнім місцем роботи була «Нова пошта» у Запоріжжі. Захоплювався риболовлею та зброєю. У 2015 р. чоловік був мобілізований до ЗСУ та брав участь в АТО. Служив у багатьох гарячих точках. Потім уклав контракт. Ранок 24 лютого 2022 р. Володимир зустрів на східних кордонах України, де вогнем ствольної артилерії зупинив ворога. Він був командиром гармати самохідного артилерійського взводу 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». За словами дружини загиблого, підлеглі називали його «мамкою». Це прізвисько саме по собі багато про що говорить, адже його бригада і товариші були для Володимира другою сім'єю. Він був сильним чоловіком — і фізично, і за характером. Спокійний, турботливий. Любив, щоб удома було тихо і затишно. Поховали Володимира у Запорізькій області. Вдома на нього чекали дружина та донька. За тиждень до загибелі героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а вже посмертно — орденом «За мужність» ІІ ступеня.