Остапенко Володимир Юрійович (Zorro Sipliy)

25-річний розвідник Володимир Остапенко загинув 8 березня 2022 р. під час виконання бойового завдання на Харківщині. Боєць народився у м. Павлоград на Дніпропетровщині. Закінчив школу й одразу пішов на службу до Збройних сил України. У вільний час постійно займався спортом. Володимир служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» ще з початку російсько-української війни. Брав участь в АТО / ООС. Боєць любив службу та бачив себе у військовій справі. Коли почалася повномасштабна війна, Володимир у складі бригади обороняв Харківську область. За словами сестри Ірини, 8 березня він попрощався з рідними, сказав, що всіх любить. І після цього зв'язок з ним зник. Понад 20 днів близькі не могли знайти жодної інформації про свого захисника. Зрештою на зв'язок вийшов місцевий житель Ізюма. Чоловік розповів, що поховав Володимира та ще двох його загиблих побратимів. «Володимир був гарною людиною, доброю, завжди на позитиві, — це найкраща риса його характеру. Поговорив з ним — й отримуєш заряд позитиву. Він завжди приходив на допомогу, коли цього потребували. Любив свою країну. Говорив: «Хто, як не ми, її збереже?», усі свої роки присвятив армії, не бачив себе в іншій справі. Як би нам важко не було, вся родина його підтримувала! «Перемога за нами», — щоразу це говорив! Нам дуже його не вистачає. Вова — наш Герой! Ми помстимося за кожного українця», — розповіла кохана дівчина бійця Тетяна. Поховали героя у рідному місті на Алеї Слави Луганського цвинтаря. Вдома на Володимира чекали батьки, сестра і кохана дівчина. Сержант Володимир Остапенко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.