- Укр
- Англ
Олійник Ярослав Олексійович (Ярік)
28 січня 1998 – 5 червня 2022м. Київ – Донецька обл.
Орден «Золота Зірка»

Biography
Not yet addedBurial place
Not yet added
Photos and videos
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- 24-річний солдат Ярослав Олійник (позивний Ярік) загинув 5 червня 2022 р. під час оборонного бою в районі с. Миронівка Бахмутського району на Донеччині. Воїн прикрив собою побратима від пострілу ворожого снайпера, проте сам отримав смертельне поранення. Куля пробила паспорт громадянина України. Ярослав народився і жив у м. Київ. У 2017 р. закінчив Боярський коледж екології та природних ресурсів за спеціальністю «Менеджмент». Під час навчання познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Захоплювався комп'ютерами та їхнім ремонтом, цікавився новими технологіями. До війни працював у компанії з виготовлення ролетів і розробляв сайти. З початком повномасштабного російського вторгнення Ярослав зі зброєю в руках пішов захищати родину, приєднавшись до ТРО м. Києва, а пізніше — до лав ЗСУ. Він казав: «Рабів до раю не пускають». Проходив службу в 241-й окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду стрільця 7-ї роти 242-го окремого батальйону (в/ч А4081). Завжди був першим — на підготовці, на полігоні, на пробіжці. Після звільнення Київщини у середині травня 2022 р. 7-ма стрілецька рота укріплювала позиції на Донеччині. «Ярославу Олійнику тільки виповнилось 24, як він долучився до нашого 242-го батальйону. Саме у важкі часи України він проявив своє велике серце героя. Рятувати інше життя, не думаючи про страх, — це було важливим сенсом для Ярослава. Добровольцем вирушив разом із групою на стримування прориву ворога в районі Бахмута в той клятий день, 5 червня. Крім шквального ворожого артилерійського вогню, позиції українців атакувала бойова мала авіація противника, яка здійснила понад 10 вильотів. Небо та земля не мали горизонту. День був, як ніч, із запахом гару. Та під час вивезення поранених з поля бою ворожа снайперська куля зупинила серце українця. Пам'ятаю, як усмішка залишилась на обличчі Ярослава в останній день його життя. Слава Україні! Героям Слава!», — написав його побратим Костянтин. Поховали відважного воїна на Лук'янівському кладовищі в рідному Києві. В Ярослава залишилися батьки, дружина, донька, рідні, друзі та побратими. Посмертно солдат Ярослав Олійник нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Також йому присвоєно звання «Герой України» із удостоєнням ордена «Золота Зірка».Платформа пам'яті 'Меморіал'